Previous Lesson -- Next Lesson
4. Матвій, обраний замість грішного Юди (Дії 1:15-26)
ДІЇ 1:15-20
15. У ті дні Петро піднявся серед братів (а на зібранні було близько ста двадцяти осіб) і промовив: 16. «Бра-ти! Належало статися тому, що в Писанні прорік Дух Святий через вуста Давида про Юду, який став пово-дирем тих, хто заарештував Ісуса. 17. Він був одним із нас і отримав частку в цьому служінні. 18. (Придбавши поле за злочинну винагороду, він упав головою вниз, розбився, і його нутрощі вивалилися. 19. Про це дізна-лися всі жителі Єрусалима й назвали це поле своєю мовою „Акелдама“, тобто „Криваве Поле“.) 20. Бо в книзі Псалмів написано: „Нехай дім його стане пусте-лею і не буде мешканця в ньому!“ А також: „Нехай ін-ший займе його служіння!“’
Живе спілкування учнів Ісуса протягом кількох днів було зазнало потрясіння через дві страшні події. Учні були зво-рушені болючою для них смертю їхнього Вчителя на хресті заради відкуплення всіх людей. Водночас вони були шоко-вані самогубством Юди у відчаї через його зраду. Перший мав усю повноту Божества, що перебувала в ньому тілес-но, а другий був одержимий дияволом, який увійшов у ньо-го. Дорогий брате, вибирай свій шлях. Чи хочеш ти пожерт-вувати своїм життям заради Духа Божого за багатьох грішників, чи хочеш померти грішним, безнадійним, боячись гнівного Божого суду?
Гріх Юди створив вакансію в колегії апостолів. Господь висвятив їх дванадцять, щоб вони проповідували два-надцяти племенам свого народу, яких Господь судитиме в останній день, якщо вони не увірують. Тож вони зібралися і обрали одного з вірних послідовників Ісуса, очевидця, щоб зайняти місце Юди. Вони зібрали близько ста двадцяти чо-ловіків, які знали один одного, зібралися на молитву і чека-ли на обітницю Отця. Яка чудова зустріч!
Петро стояв посеред них і головував на зборах. Всі вони знали його як того, хто зрікся Христа, про що відверто гово-риться в чотирьох Євангеліях, але вони також знали, що Ісус простив своєму учневі, який показав дух каяття, всі йо-го гріхи, і затвердив його як їхнього лідера після свого вос-кресіння з мертвих. Це було визначним доказом присут-ності духу істини в первісній церкві. Вони не лестили зре-ченню найбільшого з них і не проходили повз нього. Водно-час в них проявився дух любові, бо вони погодилися довірити йому паству. Як дивовижно! Ось він стоїть посе-ред великого зібрання, без жодних комплексів. Він міг би сказати: «Я впевнений, що Христос прийняв мене, найбільшого грішника, очистив мене від усіх моїх гріхів і доручив мені, невдалому учневі, служити Йому». Далі Пет-ро не говорив від свого імені, не заробляв собі авторитету, але все, що він робив і говорив, було для прославлення свого живого Господа.
Петро не говорив як той, хто має перевагу над іншими, як єпископ чи папа, але встав і заговорив, як старійшина до інших старійшин. Він назвав людей братами, бо Бог – їхній Отець. Немає більшого титулу на небі і на землі, ніж цей унікальний титул «брат», як знак стосунків у Божій родині.
Учні, молячись і роздумуючи, думали про кінець Юди, який став провідником Божих ворогів, підступно видавши Хри-ста Праведника в руки несправедливих. Учні згадували дні, які вони провели разом з Юдою в товаристві Ісуса. Юда був сокровенною істотою Божого Царства. Він отримав від Господа покликання, посаду і владу, і певний час служив Богові разом з іншими учнями.
Однак цей Юда любив гроші, та за словами Луки, він не відмовився від хабара беззаконня, але врешті-решт отри-мав його. Він хотів забезпечити безпеку своїй неспокійній душі, а тому купив широке поле за містом. Але він не мав спокою, відчуваючи у своєму сумлінні удари Божого батога, і зневірившись у диявольських інсинуаціях, які його зви-нувачували. Тому він побіг і повісився, вбивши себе. Мо-тузка, на якій він повісився, розірвалася, і його наполовину повішене тіло впало з дерева на гострий камінь, який увій-шов у тіло і спричинив розпорення живота, і всі його кишки вилилися назовні. Лука пише як лікар, розуміючи на влас-ному досвіді, як виникла така жахлива картина.
Всі мешканці Єрусалиму почули цю звістку та відчули гнів Божий на цього зрадника. Вони трималися подалі від цього поля, бо воно було просякнуте проклятою кров'ю.
Бог вже знав про гріх зради в нечестивці та кілька разів за-стерігав його у своїх проповідях, але застереження були марними, бо Юда віддав перевагу силі грошей, щоб забез-печити своє життя, а не силі живого Господа, і тому він втратив і свою небесну частку, і свою земну ниву. Його кабінет перед Богом був переданий іншому, а новопридба-ний дім став пусткою. Його стіни були зруйновані, а в ньому оселилися кажани.
Учні були глибоко налякані, адже на Тайній Вечері вони не були впевнені в собі, коли Христос відкрив їм, що один з них зрадить Його. Кожен з них вважав себе придатним до цього. Більше того, у спільній молитві вони зрозуміли, що Дух Божий передбачив шлях зрадника. Але Святий не довів зрадника до гріха, бо Господь наділив кожну людину вільною волею, і ніхто не може бути примушений до гріха. Юда закам'янів своїм серцем проти Христової любові і по-мер під Божим прокляттям. Це те, що Святий Дух передба-чив тисячу років тому через Давида (Псалми 69:26; 109:8).
Дорогий брате, не протився потягу Божого Духа, але пого-дися, щоб Святий Бог звільнив тебе від любові до грошей і направив на жертовність і служіння Йому. Не шукай для себе багатства, честі, гідності та влади, а шукай смирення, вдоволення, лагідності та простоти, як Ісус і Його учні жили бідними грошима, але багатими Духом Божим.
МОЛИТВА: : Господи, прости мені мою любов до грошей, мій егоїзм і жадібність. Освяти мене, щоб я служив Твоєму імені і довіряв Твоєму провидінню. Нехай Твій Дух наповнить мою душу і всіх моїх братів, щоб ми перебу-вали в Твоїй любові і ніколи не впадали в жодне прокляття. Амінь.
ЗАПИТАННЯ:
- Що ви дізналися зі смерті Юди?