Previous Lesson -- Next Lesson
3. Зимівля на Мальті (Дії 28:1-10)
ДІЇ 28:1-6
1. Урятувавшись, ми дізналися, що острів називається Мальта. 2. Мешканці острова виявили до нас надзвичайну гостинність. Вони, запаливши вогонь, прийняли всіх нас, тому що падав дощ і було холодно. 3. Коли Павло, зібравши купу сухих дров, поклав їх на вогонь, гадюка, яка виповзла від жару, вчепилася за його руку. 4. Мешканці, побачивши, що з його руки звисає змія, говорили одне одному: «Без сумніву, цей чоловік – убивця: він урятувався з моря, але справедливість не дозволила йому жити». 5. Однак Павло струсив змію у вогонь, не зазнавши жодної шкоди. 6. Вони очікували, що він почне опухати або негайно впаде мертвий. Але, чекаючи довго, побачили, що нічого поганого з ним не сталося. Тоді змінили свою думку й казали, що він – бог.
Диявол ніколи не любив Бога і Його дітей. Він хоче знищити їх і зупинити їхню віру. Але Христове провидіння зберігає нас вдень і вночі, як писав апостол Павло: «Любов Христова спонукає нас».
Таким чином, бідолахи вперше відчули Божу доброту, коли зійшли на берег. Тубільці острова, який тоді перебував під владою карфагенян, не пограбували їх і не вбили, але поставилися до них дуже привітно. Під дощем і сильним вітром вони назбирали велику в'язку хмизу і поклали її на вогнище, щоб зігрітися. Сам Павло нахилився, щоб набрати палиць для полум'я. Але диявол, розгніваний спасінням апостола з відкритого моря, послав отруйну змію, яка виповзла з вогню і вжалила його в зап'ястя, так сильно впившись іклами в руку, що після укусу він не зміг витягти їх з тіла. Павло енергійно струсив змію у вогонь, щоб вона згоріла на знак походження дияволів, їхнього приходу і цілковитого повернення у вогонь Божого гніву.
Мешканці острова з жахом побачили змію, що висіла на руці Павла, і говорили один одному: «Гнів Божий переслідував його, коли він утік від морської кари в морі, і тому гадюка швидко схопила його на осуд за його гріхи». Вони очікували, що Павло буде корчитися від гострого болю через отруту, яка проникла в його тіло, і чекали, що він розпухне або раптово впаде мертвим. Але апостол язичників залишався в безпеці. Він вірив в обітницю Христа, що Його посланці будуть топтати змій і скорпіонів, і ніщо їм не зашкодить, бо в них діє сила Христова.
Коли переконалися, що Павло в безпеці, тубільці злякалися і почали шепотітися між собою, що він - бог. «Боги зійшли до нас у подобі людей!». Насправді кожен віруючий християнин є дитиною Божою. Він не є одним з тих незалежних богів, які є абсурдними, як уява греків і римлян, але він сповнений Святого Духа і з'єднаний з Христом, щоб Бог Отець промовляв через нього і дарував йому вічне життя. Диявол точно знав, чому він хотів знищити Павла. Павло був провідником євангелізації всього світу. Він хотів підкорити Христу столицю світу і зробити її відправною точкою для євангелізації решти світу. Проти цього наступу на Рим виступили всі сили пекла: юдейська рада, гордовиті правителі, протилежні духи, смертельна буря, бурхливе море та отруйна змія. Однак Христос – Переможець. Ніхто не може стати на шляху Його тріумфальної ходи.
ДІЇ 28:7-10
7. Неподалік від того місця були землі, які належали начальникові острова, на ім’я Публій. Він прийняв нас, і ми гостювали в нього три дні. 8. І сталося, що батько Публія лежав хворий на лихоманку та кишкову інфекцію. Павло увійшов до нього, помолився та, поклавши на нього руки, зцілив його. 9. Після цього й інші хворі з острова приходили та отримували зцілення. 10. Вони вшанували нас великими почестями й, коли ми відпливали, забезпечили нас усім необхідним.
Вождь острова Публій запросив офіцера зі своїми солдатами та в'язнями до себе додому і виявив їм гостинність. Потім батько Публія захворів на заразну хворобу і був при смерті. Проте Павло, бажаючи віддячити Публію за його гостинність, пішов до його батька і зцілив його в ім'я Христа Ісуса. Дієва, ревна молитва праведника приносить багато користі, бо він залишається безгрішним. З волі Христа віруючі можуть зцілювати хвороби, покладаючи свої руки на хворих. Справді, сила Божа зійшла з рук апостола на хворого, і він одразу ж зцілився.
Це чудо було дивовижним для місцевих жителів острова. Звістка про це швидко поширилася від хати до хати, і люди раділи, вважаючи, що до них зійшли добрі боги. Вони приносили всіх хворих до Павла, лікаря Луки та Аристарха, які разом молилися і зцілювали їх в ім'я Христа. За це служіння ці троє чоловіків зазнали багато почестей. Вони залишили острів, навантажені всім необхідним для подальшої подорожі. Без сумніву, Павло також проповідував на цьому острові варварською мовою, скільки міг і скільки йому дозволяли. Християнські зцілення – це не магія чи спілкування з окультизмом, а ясні знаки, які вказують на Ісуса Христа та Його праву силу.
ПИТАННЯ:
- Що означає змія, яка вкусила Павла? Як ви розумієте зцілення, описані на острові Мальта?