Previous Lesson -- Next Lesson
7. Повернення до Антіохії в Сирії і представлення звіту про служіння тамтешнім братам (Дії 14:24-28)
ДІЇ 14:24-28
24 Далі, пройшовши Пісідію, Павло та Варнава прийшли до Памфілії. 25 Звістивши Слово в Пергії, прийшли до Атталії. 26 Звідти відпливли до Антіохії, де були передані благодаті Божій для справи, яку виконали. 27 Повернувшись, вони скликали всю церкву та розповіли, як багато Бог зробив через них і як Він відчинив для язичників двері віри. 28Вони залишалися з учнями чимало часу.
Павло і Варнава повернулися після довгої подорожі. Вони зійшли на берег моря і проповідували в місті Перга, що на півдні Анатолії. Ми нічого не читаємо про заснування там церкви, бо Святий Дух послав апостолів не на узбережжя, а в гори і спекотні внутрішні рівнини. Тож вони нерішуче покинули місто, увійшли в порт Антіохії, попливли на схід, назад до Антіохії в Сирії, до улюбленої церкви, з якої Святий Дух вибрав їх для незрозумілої на той час справи. Однак, коли вони повернулися з цієї першої місіонерської подорожі, стало зрозуміло, що це була за робота Святого Духа, яка була призначена від вічності: заснування церков, утворених з навернених язичників та юдеїв. Це чудо, яке було здійснене в Антіохії Сирійській, продовжується і зараз, бо Святий Дух знаходить подібні плоди в кожній країні, через яку вони проходять.
Таким чином, також стало зрозуміло, що двері були широко відчинені для язичників. Чи готові віруючі увійти в ці двері і проповідувати народам? Покликані з язичників увійшли через ці відчинені двері до спільноти Христа. Не тільки євреї обрані для заповіту з Богом, але всі, хто вірить у Христа, відчувають, що двері до святого Бога відчинені для них, бо Кров Христа очищає нас, а Святий Дух відроджує нас. Той, хто вірить, буде спасенний.
З великою радістю Павло і Варнава закликали всіх членів церкви зібратися разом, адже вони молилися за них вдень і вночі протягом усієї їхньої довгої подорожі, щоб Бог провадив і зберігав їх. Апостоли з вдячністю розповіли про те, що Христос зробив через їхнє спільне служіння. Тоді всі вони зраділи і прославили Бога, Отця, Сина і Святого Духа. Розповідь про місіонерську подорож була бурею подяки і прославлення Господа Ісуса, бо проповідь, по суті, була подякою за Голгофу.
Павло і Варнава відпочивали у спілкуванні зрілих братів і по-новому переживали кілька багатих дарів, які Христос дав Церкві в цій столиці. Вони звеличували божественну благодать, яка дається тим, хто вірить у Христа і служить світові в силі Святого Духа.
МОЛИТВА: Господи Ісусе Христе, ми величаємо Тебе, бо Ти покликав усіх людей до Свого Царства. Ти звернувся і до нас, підтвердив нам своє спасіння, воскресив нас із гріховної смерті, очистив своєю Кров'ю і послав нас проповідувати друзям. Допоможи нам ходити в смиренні та стриманості, в радості Твого Духа, щодня слухаючись Його керівництва.
ПИТАННЯ:
- Яке нове поняття отримали два апостоли в результаті своєї проповіді під час першої подорожі?