Previous Lesson -- Next Lesson
3. Проповідь в Антіохії Анатолійській (Дії 13:13-52)
ДІЇ 13:26-43
26Брати, діти роду Авраама, і ті, що боїтеся Бога! Це Слово спасіння було надіслане вам. 27 Жителі Єрусалима та їхні керівники не впізнали Ісуса й, засудивши Його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи. 28 І хоча вони не знайшли жодної підстави для обвинувачення, усе ж просили Пилата вбити Його. 29 А коли сповнили все, що було написано про Нього, вони зняли Його з хреста та поклали в гробницю. 30А ле Бог воскресив Його з мертвих, 31 і ще багато днів ті, що прийшли разом із Ним із Галілеї в Єрусалим, бачили Його. Тепер вони – Його свідки перед народом. 32 Ми проповідуємо вам нині цю Добру Звістку: обітницю, дану нашим батькам, 33 Бог сповнив для нас, їхніх дітей, воскресивши Ісуса. У другому псалмі написано: «Ти Мій Син! Я сьогодні породив Тебе!» 34 А про те, що Бог воскресив Його з мертвих, так що тіло Його вже ніколи не повернеться у тління, сказав так: «Я дам вам святі та надійні благословення, обіцяні Давидові». 35 Тому й в іншому місці каже: «Ти не дозволиш вірному Твоєму побачити тління». 36 Адже Давид, послуживши волі Божій у своєму поколінні, помер, був похований разом зі своїми батьками й побачив тління. 37 Але Той, Кого Бог воскресив, не побачив тління. 38 Тому, брати, я хочу, щоб ви знали: через Нього вам сьогодні звіщається прощення гріхів. І від усього, у чому ви не могли виправдатися в Законі Мойсея, 39 кожен, хто вірить, виправданий через Нього. 40 Будьте уважні, щоб не сталося з вами того, про що сказано в пророків: 41 «Подивіться, насмішники, здивуйтеся та помріть, бо Я роблю справу в дні ваші, справу, у яку ви ніяк не повірите, навіть якби вам хтось розповів про це». 42 Коли Павло та Варнава виходили, їх запросили говорити про це ж наступної Суботи. 43 Після того, як зібрання розійшлося, багато юдеїв та богобоязних прозелітів пішли за Павлом та Варнавою. Ті говорили з ними та переконували їх залишатись у благодаті Божій.
Основну частину своєї проповіді Павло розпочав із сердечного звернення до дітей Авраама та шукачів Бога, засвідчивши їм, що звістка про спасіння була послана безпосередньо до них. Всі пророки, починаючи від Івана Хрестителя, очікували виконання Божих обітниць, але спасіння стало здійсненим, повним і готовим до реалізації в слухачах.
Павло не змовчав про те, як його народ ставився до Ісуса, не приховував несправедливого вироку вищої юдейської ради в Єрусалимі, але назвав їхній бунт, непослух і несправедливість невіглаством, а водночас провиною, злочином і великим переступленням, бо вони не послухалися голосу Святого Духа. Вища рада своїм злим рішенням здійснила те, що було передбачено пророками: видала Ісуса римському правителю і підбурювала народ вимагати Його розп'яття, аж поки правитель не відгукнувся на громовий голос народу. Павло був дуже зацікавлений у тому, щоб довести слухачам, що Ісус помер не так, як хотіли юдеї, але все відбулося точно за пророцтвом, бо нічого не відбувається у світі, окрім як з волі Божої. Хрест показує нам, що люди стали грішниками, незважаючи на те, що виконують волю Божу, бо завжди протистоять Божій любові.
Проте сила і могутність Бога не вичерпалася, коли люди вбили Спасителя світу, але, особливо через його смерть, Всевишній, який воскресив Ісуса з гробу, став більше, ніж переможцем. У своїй проповіді Павло чотири рази згадує, що воскресіння Ісуса – це велике діло Боже. Розп'ятий не помер як злочинець, але завжди перебував у гармонії з Богом, бо Він святий, а той, хто залишається безгрішним, ніколи не помре. Воскресіння Христа з мертвих є наріжним каменем у посланні Павла. Він свідчив, що Ісус протягом багатьох днів з'являвся своїм учням, які є свідками істини про духовне тіло Христа.
На основі воскресіння Павло пояснив зі Старого Завіту, що Бог має вічного, святого, славного Сина. Таким чином, Бог був Батьком Ісуса. Він залишився вірним Йому, взяв Його з гробу і підняв високо у Свою славу. Давид, цар і пророк, чув усі ці піднесені пророцтва. Але він не отримав їх для себе. Його тіло залишилося в могилі. Воно зотліло і повернулося до рідного праху. Як Петро на П'ятидесятниці підтвердив, що пророцтва (Псалом 16:10; Дії Апостолів 2:27) сповнилися в Ісусі Христі, так і Павло свідчив в Антіохії, що Святий Божий не може бачити тління, бо Його святість не бачила тління.
Оскільки життя і святість Божі перебували в Людині Ісусі, то воскреслий з мертвих був водночас джерелом усіх інших Божих дарів. Таким чином апостол свідчив, що живий Ісус прощає наші гріхи. Жодна людина не виправдовується дотриманням Закону, але виправдовується той, хто тримається Того, Хто Перемагає. Це тримання означає не що інше, як віру. Тож той, хто вірить у Христа, виправдовується, освячується і живе вічно. А ти справді тримався Його?
Це Євангеліє вимагає рішення: або прийняти, або відкинути; і таке рішення веде або до спасіння, або до жорстокосердя, або до вічного життя, або до раптової смерті. Павло вже проповідував багатьом своїм слухачам, що вони не повірять його словам, бо вони здаватимуться їм неможливими. Але це справді те, що передбачив пророк Авакум (Авакум 1:5), що Бог зробить велику справу, яка перевищує розум і силу людського серця, що багато хто не повірить у те, що Бог насправді зробив.
Наприкінці зустрічі навернені язичники запросили Павла і Варнаву прийти наступної суботи і розповісти їм більше про звістку щодо спасіння, яка зворушила їхній розум і сповнила бажанням. Деякі з юдеїв і тих, хто боявся Бога, супроводжували їх до їхнього дому і довго розмовляли з ними про спасіння по благодаті, бо апостоли з самого початку дали зрозуміти, що благодать є основою спасіння, якщо тільки Євангеліє не є законодавчим законом, який вимагає від людини робити те, що вона не може робити з власної волі. Однак Євангеліє свідчить нам про дію Бога, який пропонує нам прощення, а також силу і життя Христа безоплатно для всіх, хто вірить в Ісуса всім серцем.
МОЛИТВА: Отче наш Небесний, дякуємо Тобі за те, що Ти воскресив Сина Твого Ісуса з мертвих і простив нам через Нього всі наші гріхи. Утверди нас у Твоєму Сині і наповни наш розум звісткою про Твоє спасіння, щоб ми могли свідчити про Твою силу, Твою роботу і Твою перемогу.
ПИТАННЯ:
- Що Павло проповідував про воскресіння Ісуса? Яку добру новину він очікував від Його воскресіння?