Previous Lesson -- Next Lesson
б) Дні Мойсея (Дії 7:20-43)
ДІЇ 7:30-34
30. А коли сорок років проминуло, то з’явивсь йому Ангол Господній у полум’ї куща огняного в пустині Сінайської гори. 31. А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього: 32. Я Бог отців твоїх, Бог Авра-амів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів! І затрусився Мойсей, і не відваживсь поглянути... 33. І промовив до нього Гос-подь: Скинь взуття з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля! 34. Добре бачив Я утиск народу Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх визволити. Тепер ось іди, Я пошлю до Єгипту тебе.’
Мойсей жив у домі свого тестя Йофора, священика Божого, який отримав духовні одкровення поза Старим Заповітом і був вірний Всевишньому. Незважаючи на єгипетське виховання та вбивство, Мойсей не став невіруючим, але його серце було сповнене праг-ненням до гармонії з Тим, Хто створив небо і землю. Ізо-ляція в пустелі спонукає людину наблизитися до Бога. Уявіть собі сорок років спокою! Це означає сотні тисяч го-дин наодинці зі своїми вівцями під вітрами і сонцем, в не-безпеці і в таємній розмові з Богом.
Раптом передвічний Святий Бог з'явився Мойсеєві зі свого сховку і об'явився в полум'ї палаючого куща. Один з Його ангелів, який ніс престол, викликав вогонь через Його сла-ву. Пастух з подивом підійшов до палаючого куща, який, незважаючи на вогонь, не згорів; і тут він почув ясний голос з середини куща, хоча там нікого не було видно. Наш Бог говорить зрозумілими людськими словами. Наш Небесний Отець – не привид, не блукаючий дух, але Він – діюча осо-ба. Він використовує «я» у своїй промові, коли говорить про Себе, і звертається до нас на «ти», коли спускається до нашого найнижчого рівня, і дає нам можливість зрозуміти Його думки. Наш Бог є любов.
Бог об'явився Мойсеєві як Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова, бо Він навіки зв'язав себе з патріархами. Цей Бог вірний. Він ніколи не змінюється.
Мойсей злякався і затремтів, коли почув голос з куща в пу-стелі. Він не наважився подивитися на промені Господньої святості, але з благоговінням і побожним страхом тримався від них подалі і не наважувався наближатися до того місця. Бог дав Мойсеєві знак Своєї славної святості, сказавши йому «Зніми з ніг твоїх сандалі, бо місце, на якому ти стоїш у пустелі, є святою землею». Кожен клаптик землі, по якому ступав Христос, і скрізь, де починають рухатися ті, хто но-сить Святого Духа, є святою землею. Святий Бог не відо-кремлюється від грішників, хоча Він відокремлений від усіх гріхів. Його любов загорнута в шати Його святості, щоб ми, нечисті, не згоріли у вогні Його слави.
Мойсей був освячений близьким голосом Бога. Його серце і дух ожили, і він почав думати про шляхи Святого Духа. Як-би не він, він би розтанув біля Господа.
Бог сказав Мойсеєві, що почув молитви рабів, бо Господь неба і землі любить малих і зневажених, готується їх спасти і благословити. Кожен сердечний стогін – це справжня мо-литва, на яку Бог відповідає, і кожне щире слово, звернене до Всевишнього, дійсно доходить до Нього, бо Бог знає твій голос і відчуває твою справжню тугу.
Всевишній зійшов на нашу маленьку земну кулю, щоб звільнити експлуатованих рабів. Він не послав сонм ан-гелів, не стрясав землю, не метав блискавки, але обрав вісімдесятирічного чоловіка, який пас овець, щоб через йо-го неміч визволити народ заповіту. Боже спасіння здійснюється не через силу і могутність, а лише через керівництво Його Духа. Бог попросив Мойсея послухатися і погодитися на Його заклик, щоб він міг стати проповідником Євангелія спасіння для свого народу.
ПИТАННЯ:
- Що означає об'явлення Бога вісімдесятирічному пастуху в пустелі?