Previous Lesson -- Next Lesson
8. Особливі проблеми Римської церкви (Римлян 14:1-12)
РИМЛЯН 14:1-12
1 Слабкого у вірі приймайте без суперечок щодо переконань. 2. Адже один вірить, що можна все їсти, а слабкий їсть зелень. 3. Хто їсть, хай не зневажає того, хто не їсть. А хто не їсть, хай не осуджує того, хто їсть, бо і його Бог прийняв. 4. Хто ти такий, що судиш чужого раба? Перед своїм паном він або стоїть, або падає. Але він встоїть, тому що Бог має силу підтримати його. 5. Хтось відрізняє один день від іншого, а хтось вважає всі дні однаковими. Нехай кожний тримається свого власного переконання. 6. Хто розрізняє дні, – для Господа розрізняє. [І хто не розрізняє днів, – для Господа не розрізняє]. Хто їсть, – для Господа їсть, адже заносить подяку Богові. А хто не їсть, – для Господа не їсть, і дякує Богові. 7. Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і ніхто сам для себе не вмирає. 8. Якщо живемо, – для Господа живемо; якщо вмираємо, – для Господа вмираємо. Отже, чи живемо, чи вмираємо, – ми є Господні! 9. Адже Христос тому і помер, і ожив, щоби панувати і над мертвими, і над живими. 10. Тож чому ти осуджуєш свого брата? Чому свого брата зневажаєш? Адже всі ми станемо перед Божим судом, 11. як написано: Я живу, – каже Господь, – і схилиться переді Мною кожне коліно, і визнає Бога кожний язик! 12. Отже, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові.
Послідовники Христа мають різні погляди на те, що заборонено, а що дозволено, адже Ісус не створив закону в цьому відношенні, але запропонував нам повне спасіння, певне виправдання і силу Святого Духа. Скрижалі законів були потрібні Йому лише для дотримання таїнства любові до всіх.
Ось чому ми зустрічаємо різні думки в різних церквах. Дехто вбачає гріх у тому, щоб їсти свиняче м'ясо. Але Ісус каже: «Не те, що входить до уст, оскверняє людину, а те, що виходить з уст, це оскверняє людину... Бо з серця виходять лихі думки, вбивства, перелюби, блуди, крадіжки, неправдиві свідчення та хули. Це все те, що оскверняє людину». Звичайно, вживання свинячого м'яса може зашкодити людині, погіршити її здоров'я, але воно не оскверняє її духовно.
Деякі християни курять кальян або сигарети, в той час як інші вважають куріння смертельним гріхом. Звичайно, куріння завдає шкоди курцеві й тим, хто його оточує, але дим, який вдихає курець, не є нечистим духом, а шкідливою отрутою, якої він повинен уникати з міркувань здоров'я. Тому куріння саме по собі не є гріхом, а той, хто курить, грішний, як і всі інші.
Дехто забороняє алкоголь і наркотики, і вони мають рацію, бо той, хто втягує себе в алкогольні напої та наркотики, стає їхнім рабом. Тому ми пропонуємо всім утримуватися від алкоголю і наркотиків. Вживати невелику кількість алкоголю як ліки – це нормально. Але слід зазначити, що свіжа, чиста вода є найкращим здоровим напоєм, який дарує нам безпосередньо Бог.
За часів апостола Павла в церквах існувало питання, яке не було вирішене: «Чи гріх їсти м'ясо, принесене в жертву ідолам?» Бо одні їли це м'ясо, виявляючи надмірний апетит до нього, а інші дивилися на нього з огидою. Павло підтвердив, що обидві сторони мали рацію, бо м'ясо, принесене в жертву ідолам, було не духом, а плоттю. Він сказав це, бо дехто вважав, що це м'ясо було під впливом нечистих духів. Однак Ісус включив усіх у своє спасіння. Вони більше не перебувають під Законом, але вільні від другорядних, дурних речей.
Коли одні віруючі дотримувалися суботи, інші – п'ятниці, а треті – неділі, Павло сказав їм: «Ви всі праві, бо Ісус освятив не дні, а людей. Тому ви можете молитися і поклонятися Богові щодня і щоразу, бо молитва не обмежується якимось певним днем чи годиною, а є можливою і зручною кожного дня і в будь-який час».
Важливо, щоб члени Церкви не зневажали один одного, не судили один одного поверхнево, особливо у другорядних справах. Ісус каже: «Не судіть, щоб вас не судили». Тому той, хто сильний у вірі, не повинен зневажати слабкого в знаннях, не повинен ставити його в незручне становище на його шляху, а повинен з любові утримуватися від таких дій. Він повинен сидіти зі слабкими, підбадьорювати їх та допомагати їм. Так само слабкі не повинні зневажати сильних у вірі чи говорити про них зле, але любити їх, бо Ісус любить усіх.
Павло підтвердив усім: «Ми вже не належимо собі, але цілком і назавжди віддали себе Господу Ісусу. Якщо ми живемо, то живемо для Господа, а якщо вмираємо, то вмираємо для Господа. Тому, чи ми живемо, чи помираємо, чи їмо, чи п'ємо, ми належимо нашому Господеві, який вклав у нас своє нове життя, щоб оселитися в нас».
Оскільки дух осуду швидко проникає в церкву, Павло застерігає слабких і сильних, кажучи їм: «Стережіться, бо всі ви станете перед вічним Суддею. Не судіть інших, але судіть самих себе. Сповідуйте свої гріхи і перемагайте їх в ім'я Христа. Якщо ви вважаєте, що повинні звільнити інших від їхніх гріхів, говоріть терпляче, з любов'ю, заснованою на ваших молитвах, і пам'ятайте, що ви не праведніші за інших. Докладай усіх зусиль, щоб віруючі не спотикалися у своїй вірі».
МОЛИТВА: Небесний Отче, коли ми міряємо себе Твоєю святістю і безмежною величчю Твоєї любові, в нас не залишається нічого від честі, праведності чи поваги. Прости нам наші недоліки і допоможи нам не засуджувати інших. Зміцни нашу любов, щоб ми любили всіх, а себе вважали найменшими.
ПИТАННЯ:
- Що ми повинні думати або говорити, якщо хтось із послідовників Христа має іншу думку щодо деяких другорядних питань життя?