Previous Lesson -- Next Lesson
1. Освячення вашого життя досягається через ваше повне посвячення себе Богові (Римлян 12:1-2)
РИМЛЯН 12:1
1 Отже, благаю вас, брати і сестри мої, через милосердя Боже віддайте життя своє Богу, як живу пожертву, що є свята й мила Богу. То буде вашим духовним служінням Йому.
Старозавітні люди підтверджували свою вдячність за Божу доброту різними пожертвами в храмі. Вони приносили жертву за кожен відомий гріх і очищали свої гріхи за допомогою тварини, як представника перед Богом. Після зруйнування храму в Єрусалимі Павло запропонував віруючим у Христа, які належали до старозавітного народу, що жив у Римі, не приносити Богові гроші та жертви, а принести себе та своє тіло, щоб більше не належати самим собі, але повністю присвятити себе Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, щоб належати тільки Йому.
Ця тема є певним питанням кожного християнина: «Чи ти все ще належиш собі, чи ти приніс себе в жертву Богові на знак визнання спасіння Христа?».
Ця жертва не означає, що християнин повинен віддати себе на смерть, але що він повинен перестати лінуватися і почати служити Богові, використовуючи для цього свій дух, своє тіло, свої гроші і все, що він має. Ця жертва включає в себе також духовну боротьбу проти всіх спокус у нашому тілі, бо плоть прагне проти духа, а дух проти плоті (Гал. 5:17). Павло сказав про себе, як пояснення цього вірша: «Я розп'ятий з Христом, вже не я живу, але живе в мені Христос» (Гал. 2:19-20).
Апостол Павло повністю і назавжди пов'язав себе з Христом, що вважав себе мертвим і живим лише життям Христа, даним йому Святим Духом. У цьому сенсі апостол просить вас віддати своє життя йому і його Синові, щоб ви стали праведником; і він очистить вас своєю кров'ю і через проживання свого Духа у вашому тілі, щоб ви стали святою жертвою, прийнятою Богові. Обидва дари: «Кров Христа і Його Дух» – це життя вічне, дароване вам. Тож поверніть Небесному Отцеві його безмежну милість, щоб він щодня наповнював вас своєю святою силою.
Апостол Павло називає повну відданість християнина: «ваше розумне служіння» (Рим. 12:1). Твій радісний спів дуже важливий у служінні Богові, а твої молитви і благання мають велику силу. Але Господь очікує вашого остаточного рішення присвятити себе Йому цілком і назавжди. Це і є євангельське посвячення, яке відбувається лише один раз. Тоді новий завіт входить у твоє життя, а життя вічне – в тебе.
МОЛИТВА: Небесний Отче, ми поклоняємося Тобі і радіємо, бо через спокуту Христа Ти став нашим милосердним Отцем. Допоможи нам не залишатися егоїстичними і скупими, але віддавати наш час, наші здібності і самих себе Твоєму Синові, відкидаючи гріх і нечистоту. Вклади в нас Свою любов, щоб ми жили в Твоїх щедрих запасах доброти.
ПИТАННЯ:
- Чи ти повністю присвятив себе Ісусу, своєму Спасителю, чи ти все ще егоїст і живеш для себе?