Previous Lesson -- Next Lesson
8. Чудесні діла Христові руками Петра (Дії 9:31-43)
ДІЇ 9:31-35
31. В Юдеї, Ґалилеї та Самарії настали для церкви мирні часи. Церква зміцніла і виросла чисельно. Віруючі жи-ли в пошані до Господа і були втішені Духом Святим. 32. Мандруючи з міста до міста, Петро завітав до віру-ючих, які мешкали в Лидді. 33. Там він знайшов чо-ловіка, на ймення Еней, який уже вісім років був немічний і прикутий до ліжка. 34. Петро сказав йому: «Енею, Ісус Христос зцілює тебе. Підведись і сам по-стели собі ліжко». І той негайно підвівся. 35. І всі меш-канці Лидди й Сарона бачили його й навернулися до Господа.
31-й вірш має велике значення, бо Лука коротко пише нам, що християнська церква поширювалася, незважаючи на переслідування, в регіонах, відомих як Палестина, де хо-див Ісус Христос. І навіть у Галілеї, гірському регіоні, були засновані церкви, засновник яких нам невідомий.
Коли Савл навернувся до Ісуса Спасителя, гоніння на хри-стиян втратили свій імпульс, бо знавці закону були теорети-ками і задовольнилися смертю Стефана як страшним за-стереженням для суспільства. Коли Павло провів три роки поза Єрусалимом, і переслідування на деякий час припи-нилися, ненависть була схожа на згаслий вогонь, захова-ний під землею. Однак вона не спалахувала відкрито і не переслідувала віруючих публічно.
Церкви між Дамаском і Галілеєю та на морському узбереж-жі дихали і навчалися в любові, ретельному вивченні, терпінні, жертовності та сопричасті. Страх Господній зали-шався в них як початок мудрості. Радість християн, їхня любов до Бога, до Пресвятої Трійці пов'язані з благоговін-ням перед Святим Богом. Якщо ми називаємо Бога Отцем з вдячністю і хвалою, то не забуваймо про перше прохання в молитві «Отче наш»: «Нехай святиться ім'я Твоє».
Там, де церкви живуть перед Богом у любові та наповнені Святим Духом, Євангеліє проповідується автоматично, бо це відродження не потребує спеціальних зустрічей для його проповіді, бо кожен віруючий є світлом у темряві, і кожен, хто міцно стоїть у Господі, подібний до сяючої зірки в темній ночі, що веде на шлях спасіння. Там, де Святий Дух поєднує свідчення поведінки з силою слова, Його утіха по-мазує стривожені серця, які бояться Божого суду. І там, де Євангеліє спасіння веде нас до розп'ятого, там покаяння увінчується праведністю віри, запечатаною перебуванням Святого Духа у віруючій людині. Сам Святий Дух є мотивом проповіді. Він промовляє до людей через відроджених віруючих, і церкви стають більш активними завдяки дії Його сили. А як у ваших церквах? Чи любите ви один одного? Чи ви тверді у Христі, який є вашим центром? Чи проголо-шується ваше спільне свідчення всім людям силою Боже-ственного Утішителя?
Оскільки церкви тепер мали комфортний відблиск свободи і миру, подалі від переслідувань, Петро залишив Єрусалим, центр християнства, і відвідав усі церкви з півночі на південь і зі сходу на захід. Він також спустився до морсько-го узбережжя і прибув до міст поблизу Йоппи (нині Яффа).
У Лідді була спільнота святих, бо Господь вибрав їх зі світу і взяв до себе. Він очистив їх Кров'ю Христовою, і вони сповнилися добрим Духом. Так вони стали святими по бла-годаті через віру в Христа, який спас їх, утвердив, освятив і зберіг у своїй любові.
Незважаючи на ці привілеї, серед них були хвороби, споку-си і неприємності. Один з віруючих був паралізований вісім років. Петро почув про нього. Він розшукав його дім, відвідав його як вірний служитель своєї громади і загово-рив з ним про Христа. Разом з братами в Законі вони гли-боко заглибилися в цю зустріч, разом молилися і сповіду-вали свої гріхи. Петро підтвердив паралізованому прощен-ня його гріхів і сказав йому: «Брате, Ісус Христос зцілює те-бе». Цим твердженням Петро підсумував усе Євангеліє і прилюдно визнав, що Назарянин Ісус є істинним Христом, якому дана вся влада на небі і на землі, від якого, як сказав Христос, сила спасіння і зцілення тече від одного віруючого до іншого: «Хто вірує в Мене, як сказано в Писанні, у того з серця потечуть ріки води живої».
Паралізований Еней почув і увірував. Довірившись і по-слухавшись апостола, він підвівся, загорнув свій мокрий від сліз килимок і сів разом з тими, хто зібрався з ним на спільну молитву, і вони прославляли свого Господа. Всі віруючі на узбережжі, які знали цього вірного брата в його терпінні, зраділи і звеселилися. Вони оголосили новину не про те, що Петро зробив чудо, а про те, що Христос втру-тився, щоб зцілити Церкву, бо живий Господь прославив Своє ім'я багатьма знаменнями і чудесами.
МОЛИТВА: Господи Ісусе, дякуємо Тобі за зростання Твоєї Церкви. Ми величаємо Тебе за Твою силу, яка діє в Твоїх слугах, і молимося до Тебе за нашу слабку віру. Прости нам наші гріхи. Очисти нас від усякої злоби. Зціли нашу млявість і дозволь нам бігти Твоєю дорогою.
ПИТАННЯ :
- Як Христос зцілив Енея в Лідді?