Waters of LifeBiblical Studies in Multiple Languages |
|
|
Home Bible Treasures Afrikaans |
This page in: -- Afrikaans -- Albanian -- Arabic -- Armenian -- Azeri -- Bengali -- Bulgarian -- Cebuano -- Chinese -- English -- French -- Georgian -- Greek -- Hausa -- Hebrew -- Hindi -- Igbo -- Indonesian -- Javanese -- Kiswahili -- Malayalam -- Polish -- Portuguese -- Russian -- Serbian -- Somali -- Spanish -- Tamil -- Telugu-- Turkish -- UKRAINIAN -- Urdu? -- Yiddish -- Yoruba
Previous Lesson -- Next Lesson РИМЛЯН - Господь Наша Праведність
Дослідження з Послання Павла до Римлян
ВСТУП: ПРИВІТАННЯ, ПОДЯКА БОГУ І АКЦЕНТ НА "БОЖІЙ ПРАВЕДНОСТІ" ЯК ДЕВІЗ ЙОГО ПОСЛАННЯ (Римлян 1:1-17)
в) Божа праведність утверджується і здійснюється в нас через постійну віру (Римлян 1:16-17)РИМЛЯН 1:17 У богослов'ї є великий скарб, яким є Божа праведність. Як-би наша релігія була поверхневою, такого скарбу не з'яви-лося б. Однак, коли ми дізнаємося, що Божа святість вима-гає, щоб кожен грішник був убитий, і що немає нікого пра-ведного перед Богом, нам стає сумно, тому що все людство заслуговує на негайну смерть. Але Бог не тільки святий і справедливий Суддя, але й милосердний Отець, сповнений любові, добра і довготерпіння. Він не хоче знищити грішни-ка, але прагне його спасти. Через свою святість Бог не може прощати кого завгодно і коли завгодно, хоча Він прагне прощати всіх безоплатно, бо велич Божа визначає Його буття. Щоб вирішити цю проблему, він запровадив право заміщення в жертві, яка помирає замість грішника. Оскільки не існувало жодної тварини чи людини, яка б відповідала вимогам Божої святості, Він вирішив народити Свого Сина перед усіма віками, щоб Він втілився в повноті часу, помер замість нас, спокутав наші гріхи і виправдав нас. Однак те-мою Послання до Римлян є не наше власне виправдання, а праведність самого Бога: Як Святий Бог залишається праведним, незважаючи на те, що виправдовує нас, грішних? Христос є єдиною відповіддю на це питання. Як люди Закону хулили хрест, кажучи: «Якби кожна людина могла оправдатися вірою в Христа, то давайте більше грішити, якщо благодать Розп'ятого виправдовує нас авто-матично». Павло засуджував їх і свідчив їм, що християнсь-ка віра – це не просто віра, а життя разом з Христом, де Йо-го сила діє в нашій немочі, і Він творить в нас Свої плоди. Наслідування Ісуса нагадує ланцюг, сполучними ланками якого є мірила віри, сповнені вдячності та любові до Хри-ста, який нас виправдовує, освячує і вдосконалює. Ми не є спасителями самих себе, але ми відкриваємо свої серця для благодаті. Виправдані живуть лише вірою. Вони пере-ходять від віри до віри і не вважають себе праведними самі по собі, але Христос виправдав їх, і Він зберігає і освячує їх день за днем через дію Свого Духа. Таким чином, Бог про-довжує бути праведним, тому що Він прощає нас щодня і освячує щохвилини. Ми належимо Йому, і ми святі для Ньо-го. Ще одне питання було піднято про старозавітний народ, який поставив Божу праведність під знак питання. Йдеться про відкидання євреями благодаті. Євреї розіп'яли Сина Божого, а тому пропустили історію свого спасіння. Більше того, вони завжди противилися голосу Святого Духа, який прагнув привести їх до покаяння і віри. Зважаючи на цю не-заперечну істину, Павло та інші апостоли дивувалися: «Як може Бог залишатися праведним, якщо Він вибрав сім'ю Авраама і зв'язав себе з нею вічним заповітом? Але в наші дні ми бачимо, що Бог робить їх серде жорстоким і відкидає їх, тому що вони не були відкриті для Його Святого Духа. Тоді, чи Бог зазнав невдачі? Ні, відповідає Павло у своєму посланні, де він пояснює відповідь об'явлення (у Римлянам 9-11), не для того, щоб виправдати юдеїв, а лише для того, щоб підкреслити Божу праведність, бо Апостол народів ревнував за божественність, святість і праведність Отця Господа нашого Ісуса Христа. Той, хто здобуває істинну віру і віддається під керівництво Святого Духа, оновлюється у своєму розумі і стає здатним жити у святості з усіма виправданими в Новому Завіті. Християнська етика не зупиняється на вихованні людини чи людських здібностей, але поширюється на слухняність по-кликанню Божої любові та силі Його спасіння, яке несуть усі, хто вірить у Сина. Поведінка християн освячує ім'я От-ця. Прояв його праведності є темою Послання до Римлян. МОЛИТВА: Боже, Пресвята Тройце, ми поклоняємося Тобі, бо Ти прийняв нас до істинної віри і безоплатно виправдав нас, і Ти освячуєш нас кожного дня і ведеш нас. Ти – Праведник, і Ти продовжуєш бути праведним, хоча ми не розуміємо багатьох переміщень народів в історії світу. Освяти нас цілковито і забери з наших характерів рештки гріха, щоб ми стали хвалою і пахощами між усіма людьми. ПИТАННЯ:
|