Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson

Б - АПОСТОЛЬСЬКИЙ СОБОР В ЄРУСАЛИМІ (ДІЇ 15:1-35)

---

ДІЇ 15:13-21
13. Коли вони закінчили, Яків сказав: «Брати, послухайте мене! 14. Симон розповів нам, як спочатку Бог прийшов обрати з-поміж язичників народ для Свого імені. 15. І з цим узгоджуються слова пророків, як написано: 16. „Після цього Я повернуся та відбудую занепалий дім Давида. Я відбудую його руїни та відновлю його, 17. щоб решта людей шукали Господа, навіть і всі язичники, над якими закликано Моє ім’я. Так каже Господь, Який робить усе це 18. і Якому відомо все споконвіку“. 19. Тому, я вважаю, ми не повинні створювати труднощів для язичників, які навертаються до Бога. 20. Натомість ми повинні написати їм і застерегти від оскверненого ідолами, від статевої розпусти, від задушених тварин та крові. 21. Бо Закон Мойсея з давніх-давен проповідується в кожному місті й читається в синагогах щосуботи».

У церкві ми знаходимо глибокі, глибокі розбіжності, які не-можливо вирішити за допомогою доктринальних відповідей, бо кожна сторона базує свою думку на свідчен-нях зі Святого Письма або тлумачить його вірші згідно з власним баченням. Але любов і братерство сильніші за логічні розбіжності, а взаємна витривалість у смиренні є таємницею продовження Церкви.

Коли Петро, найперший з-поміж апостолів, показав на ем-блему Євангелія, Яків, брат Господній, підвівся і попросив братів, які зібралися з цієї нагоди, вислухати його, бо він був представником законницького крила в Церкві. Він не міг легко прийняти слова і досвід Петра, якщо не підтвер-джував їх пророками. Святий Дух провадив цього вірного законника, аж поки він не знайшов незаперечні докази ду-мок Петра в Книзі пророка Амоса (9:11-12) та Книзі пророка Ісаї (45:21). Він став спокійним і впевненим, бо зрозумів, що Бог запропонував спасіння насінню Давида на наступний раз, щоб через нього спасти всіх людей і всіх язичників. Та-ким чином, той, хто знав Закон, підкорився істинному про-роцтву і зрозумів, що Христос не будує Своє Царство тільки через спасенних з юдеїв, але від вічності вирішив спасти всіх людей. Безсумнівно, вічний Творець здійснює свій план так, як бажає. Спасіння світу є задумом волі Божої і завершенням Його діл. Дорогий брате, чи погоджуєшся ти з цим Божим задумом? Чи узгоджується твоя праця з ділом Божим? Чим ти жертвуєш для проповіді світу?

Яків не говорив, що навернені язичники не потребують обрізання. Він пропонував не обтяжувати їх Законом Мой-сея, а дати їм свободу, бо ніхто не може протистояти Божому ділу. Яків, напевно, вважав за краще, щоб усі навернені язичники стали юдеями, адже він не думав про Новий Заповіт, а говорив про відбудову занепалого дому Давида. Проте він підкорився керівництву Ісуса, свого старшого брата, і погодився на новий розвиток Церкви, який був звільнений від старого закону.

Яків твердо наполягав, що в обмін на звільнення від закону навернені язичники повинні утримуватися від ідолопоклон-ства, сексуальної аморальності, задушення і крові. Чи не вважаєте Ви такі вимоги поверненням до законницького мислення? Ні, адже керівник Церкви цим наказом пропонує практичний спосіб зберегти спілкування між наверненими юдеями та язичниками, адже законники не можуть їсти з людьми, які вважають законним їсти задушених тварин і кров'янку. Ці правила не мали на меті виконати закон для виправдання, але як modus vivendi, щоб спілкування між віруючими не переривалося. Любов, а не постанова закону, була мостом і задумом у цій пропозиції.

Яків усвідомлював, що язичники опиняться в небезпеці, якщо будуть влаштовувати бенкети біля ідолів, танцювати і чинити перелюб, бо знав, що їм буде важко бути відлучени-ми від спілкування зі своїм народом. Тому він запропо-нував їм рішуче і твердо утримуватися від усякої скверни і нечистоти, які не відповідають виправданню, здійсненому для них на хресті, і просив їх відступити до Бога. Ти не мо-жеш служити Господу і старим чи новим ідолам. Більше то-го, ваше тіло – це храм Святого Духа, а не притулок для всякої нечистоти. Згодом Павло підтвердив у своїх послан-нях ці дві вимоги, які Яків висунув як роз'яснення шляхів практичної любові (1 Коринтян 10:21; 6:18).

Яків побачив поруч із церквою визволених юдейську сина-гогу. Він не міг перескочити зі Старого Заповіту до Нового, бо бачив у Законі Мойсея натхненне одкровення, яке вима-гало послуху. Однак він звернув увагу законників серед віруючих на існування юдейських синагог по всіх містах світу, де кожен шукач закону міг підкоритися їхнім суджен-ням. У цій заяві Яків не сповідував жодної рівної чи вищої святості, окрім святості Христа. Ні, але він віддав честь слову натхнення, даному Мойсеєві. Ми дякуємо Христу за те, що Він повністю звільнив нас від комплексів Закону че-рез вчення Павла і направив нас до духовного Закону в любові Христа, який живе в наших серцях. Закон не тисне на нас як нездійсненний обов'язок, але Святий Дух став у нас мотивом любові. Ми не можемо нікого скривдити, і в той же час ми любимо нашого Господа всім серцем.

МОЛИТВА: Господи Ісусе Христе, прости нам нашу недостатню розсудливість і малу любов у ставленні до поділів у церкві. Навчи нас терпіти братів, які люблять Тебе, і розуміти деякі речі всупереч нашому розумінню. Твій хрест – наш полюс, а Твій Дух – наша сила. Амінь.

ПИТАННЯ:

74. Яка різниця між утриманням від деяких речей заради любові та дотри-манням Закону заради спасіння?

Mobile device - Print - Top