Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson

Б - АПОСТОЛЬСЬКИЙ СОБОР В ЄРУСАЛИМІ (ДІЇ 15:1-35)

---

ДІЇ 15:22-29
22. Тоді апостоли та старійшини разом зі всією церквою вирішили обрати з-поміж себе кількох людей та надіслати їх до Антіохії разом із Павлом та Варнавою. Вони обрали Юду, званого Варсавою, та Силу, які були проводирями серед братів. 23. Через них передали такого листа: «Брати апостоли та старійшини до братів з язичників, які знаходяться в Антіохії, Сирії та Килікії. Вітаємо вас! 24. Оскільки ми почули, що деякі люди, які вийшли від нас, без нашого дозволу потурбували вас своїми словами й засмутили ваші душі, кажучи, що вам потрібно обрізатись та дотримуватися Закону, 25. ми одностайно вирішили обрати деяких чоловіків та надіслати їх до вас разом з улюбленими нашими Варнавою й Павлом, 26. людьми, які віддали своє життя заради імені Господа нашого Ісуса Христа. 27. Ми надсилаємо до вас Юду та Силу, щоб вони словами сповістили вам те, що ми написали. 28. Бо угодно Святому Духові й нам не накладати на вас більше ніякого тягаря, окрім цього необхідного: 29. утримуйтеся від їжі, яка приносилась ідолам, від крові, від задушених тварин та від статевої розпусти. Дотримуючись цього, ви зробите добре.

Зазвичай наприкінці кожного засідання складається корот-кий підсумок, який підписується членами зборів. Яким же був зміст першого зборку в християнській церкві?

У ньому згадується орган, що посилає, яким були не лише апостоли, але й пресвітери. Вони не були єдиною відповідальною стороною, але вся церква була відповідальною, оскільки вона є тілом Христовим, неподільним союзом. Будь-яке рішення, яке не було схва-лене всіма ними, спричиняло б безперервні збурення, клопоти і проблеми.

У ньому згадуються адресати послання, а це не тільки чле-ни церкви в столиці Антіохії, але й члени малих церков, розташованих поруч з Антіохією і навколо неї, а також всі церкви Сирії, району Іскандаруна і Адани. Члени єруса-лимської церкви називали дітей цих церков братами. Цей титул вказує на рівність у правах і спілкуванні в Царстві їхнього Небесного Отця. Цим словом знімалася різниця, і проблема зникала, бо віруючі єврейського походження вважали віруючих язичників справжніми братами.

Суттю листа був мир, який будується на радості, що випли-ває з Христового спасіння. Ці три значення включені в грецьке слово, яким брати в Єрусалимі здалеку вітали своїх братів у Христі. Предметом нашої проповіді є мир з радістю, а не закон, покаяння і докори. Ми служимо вашій радості, несучи вам повноту спасіння у Христі.

З повідомлення випливало, що проповідники Закону, які прийшли до церкви в Антіохії, не були послані з Єрусалиму і не отримували наказу в цій справі, а пішли від свого імені, щоб поширювати свою особисту думку. Церква співчувала тим братам, які спричинили неприємності і втягнули їх у цю справу. Ми не читаємо в протоколах, як згодом Павло пи-сав про них, що вони були фальшивими братами (Гал. 2:4), а лише читаємо, що вони не були делеговані з цією про-повіддю апостолами в Єрусалимі, і що перший собор в Єрусалимі не дав їм згоди на їхню окрему роботу.

Дивом з див є те, що синод не склав доктринального листа чи детальних інструкцій, але одностайно вирішив обрати двох мудрих чоловіків, яких вирішили послати для тлума-чення консультативного висновку, бо писаних слів було не-достатньо, їх потрібно було підкріпити словом Божим, втіленим в його слугах. Таким чином, синод в Єрусалимі послав разом з новими заповідями їх тлумачення, але не через розлогі коментарі, а через братів, сповнених Святого Духа.

Ці два новозавітні пророки вирушили не самі, а з Варнавою та Павлом, які отримали честь від єрусалимської церкви, яка піднесла їх над усіма звинуваченнями, назвавши їх улюбленими. Вони були гідні цього титулу, бо Божа любов вилилася в їхні серця через даного їм Святого Духа. Любов, задоволення, мир і спасіння – це основи, сили і принципи в Божих людях і церквах. З цих чеснот визріло визначне свід-чення про двох апостолів: що вони ризикували своїм жит-тям за Христа, за його ім'я і за його Церкву. Тут ми читаємо ті самі слова, які Христос сказав про себе: «Я прийшов не для того, щоб мені служили, а щоб послужити і віддати своє життя на викуп за багатьох». Це найважливіший плід Божої любові. Вона спонукає нас жертвувати собою заради за-гублених, так само як і Христос віддав своє життя як викуп за злочинних грішників. У цьому полягає найглибший сенс християнства.

Далі ми читаємо заяву, яка перевершить будь-яке тлума-чення, бо головні члени церкви в Єрусалимі пишуть, що Святий Дух і вони самі прийняли це рішення. Святий Дух відкрив їм, що християнська церква, вільна від Закону, по-вністю відповідає волі Божій, і що члени церкви відповіда-ють Божому благоволінню в цьому новому розвитку. У силі Святого Духа ті, хто приймав це рішення, вважали себе на тому ж рівні відповідальності, що й Святий Дух, і доб-ровільно несли відповідальність за це рішення. Дух залеж-ності не панував над ними, але вони були слугами Гос-подніми і управителями Божих таємниць (1 Коринтян 4:1).

Після цього вони написали членам церкви в Антіохії, щоб ті утримувалися від змішання релігій, яке практикувалося при приношенні жертв ідолам, а також від усякої нечистоти, ут-римувалися від вживання в їжу задушеного і крові, щоб во-ни могли продовжувати спілкування з християнами юдейського походження. Ця заповідь не пов'язана з отри-манням спасіння, але з продовженням спілкування зі свя-тими.

ПИТАННЯ:

75. Якими були головні поняття в рішенні, прийнятому апостольським со-бором в Єрусалимі?

Дії Апостолів 15:30-35 НПУ
30. Отже, посланці прийшли в Антіохію та, скликавши все зібрання, передали листа. 31. Прочитавши його, брати зраділи цьому підбадьорюванню. 32. Юда та Сила, які самі були пророками, багатьма словами підбадьорювали та зміцнювали братів. 33. Вони провели там деякий час, і брати відпустили їх із миром до тих, хто їх надіслав. 34. Однак Сила вирішив залишитися, а Юда повернувся до Єрусалима. 35. Павло та Варнава залишились в Антіохії, де вони з багатьма іншими братами навчали та проповідували Добру Звістку Слова Господнього.

Результатом подорожі Варнави та Павла до Єрусалиму стало те, що тамтешній собор вирішив відправити двох братів до Антіохії з листом, який вони повинні були прочи-тати там. Юда і Сила були пророками, які навчали своїх слухачів у прямому натхненні від Святого Духа, який вста-новив повну гармонію між християнами-євреями і христия-нами-язичниками.

В Антіохійській церкві панували радість і мир, а думки по-вернулися до свого святого обов'язку – проповіді світу. Ди-явол завжди намагається розхитати церкви через розділення в доктрині. Він також намагається відвести віруючих від мети проповіді світу. Але там, де сторони підкоряються потягу Святого Духа, вони незабаром об'єд-нуються і спрямовуються до головного Божого напрямку – проповіді народів, спасіння загиблих і сповнення тих, хто шукає, Святим Духом.

Питання до кожної церкви: Ви сваритеся, чи ви разом про-повідуєте? Вирішуйте свої проблеми швидко, бо ви покли-кані не до суперечок, але Господь покликав вас нести Євангеліє спасіння у своєму оточенні. Чи хочеш ти через свою впертість і гордість перервати хід переможної ходи Христа?

МОЛИТВА: Господи Ісусе Христе, прости нам кожну затримку в проповіді. Прости нам за недостатню розсудливість у вирішенні церковних проблем. По-пусти нам нашу гордість і впертість, щоб ми не шукали власної гідності, але разом поширювали Твоє Царство, прославляли Твоє ім'я і закликали Твою перемогу, щоб багато людей спаслися в нашому ото-ченні.

Mobile device - Print - Top