Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson

4. Заснування церкви в Іконії (Дії 14:1-7)

---

ДІЇ 14:1-7
1 В Іконії Павло та Варнава увійшли також в юдейську синагогу та говорили так переконливо, що багато юдеїв та греків увірувало. 2 Ті ж юдеї, які відмовилися повірити, підбурили та роз’ятрили душі язичників проти братів. 3 Однак Павло та Варнава залишалися там досить довго. Вони сміливо говорили про Господа, Який свідчив про Слово благодаті, роблячи чудеса та знамення через їхні руки. 4 Мешканці міста розділилися: одні підтримували юдеїв, а інші – апостолів. 5 Язичники та юдеї разом із керівниками задумали закидати їх камінням. 6 Дізнавшись про це, Павло та Варнава втекли до міст Лікаонії – Лістри, Дервії та околиць, 7 де продовжували проповідувати Добру Звістку.

Петро і Варнава не втекли несвідомо з Антіохії, покинувши Анатолію, але продовжили свій шлях, супроводжуючи Ісуса Христа в Його переможній ході, і прибули в Іконію, ще один економічний центр Анатолії. Ми бачимо, як вони спочатку увійшли до юдейської синагоги, бо вони підкорилися пророцтвам Старого Завіту, знаючи, що юдеї повинні спочатку почути Євангеліє спасіння, а потім або прийняти його, або відкинути.

Незабаром в Іконії утворилася енергійна церква з юдеїв, які увірували в Христа, і відроджених язичників. Як Лука записав нам (у 13-му розділі) зразкову проповідь Павла в юдейській синагозі в Антіохії, так само він проповідував і в Іконії. І коли люди юрбами приходили на простори Христа і приймали Його вічне життя, начальник юдейської синагоги став заздрити. Він виступив проти Павлового тлумачення Закону і богохульствував проти розп'ятого живого Ісуса. Тоді сталося остаточне, болісне розділення, якого Павло не планував. Це розлучення не було результатом неправильної проповіді, гордині чи егоїзму з боку Павла, але було неминучим результатом об'явлення істинного Євангелія. Слово Боже або спасає, або запечатує. Воно або звільняє, або зв'язує. Ми повинні розглядати духовне вдосконалення в церкві і кожне відокремлення в смиренні заради Євангелія як велику благодать.

Чому багато юдеїв не повірили в Ісуса з Назарету, розп'ятого Христа і Господа Небесного? Лука пише нам, що, незважаючи на знання, впізнавання і потяг Божого Духа, вони не хотіли вірити. Їхній розум і воля були проти Бога, і вони не були готові прийняти благодать, бо будували свою віру і праведність на власних справах і людських здібностях. Тому вони відкинули необхідне покаяння і не практикували відданість Христу. Вони зненавиділи Спасителя, який сказав, що Він – єдиний шлях до Бога. І сьогодні людина не буде готова прийняти Христа, якщо вона зупинилася на Законі, вважаючи його правильним шляхом до неба. Цей бідолаха обманює себе, бо не помітив, як потонув у гріхах. Його віра у власну побожність заважає йому покаятися, сповідатися і зламатися. Цей самовпевнений лицемір думає, що йому не потрібен Ісус, Спаситель, і відкидає простягнуту до нього руку спасіння. А ти потребуєш Ісуса? Чи знаєш ти свою немічну і грішну сутність? Чи тримаєшся ти за свого Спасителя вдень і вночі щодня?

Лука назвав Павла і Варнаву братами, бо вони співпрацювали з великою любов'ю і смиренною згодою в братерстві Святого Духа. Ніхто з них не шукав свого, не робив щось окремо, але вони разом молилися і брали участь у проповіді Христової перемоги.

Вони обидва відчували зростаючу ненависть. Але вони не втекли, а продовжували свідчити новим церквам про повноту сили Христової, про чудесні зцілення і знамення, які відбувалися через зростаючу віру в церкві, вказуючи на присутність серед них живого Христа. Проповідь ставала все сильнішою і сильнішою, а благодать Христова не зменшувалася з того часу, бо Він готовий спускати Свої дари віруючим згідно з їхнім свідченням. Таким чином, благодать і віра були основними елементами в проповіді апостолів.

Поділ в юдейській синагозі поширився по всьому місту, що кожна сім'я розділилася на дві партії: перша була прихильна до юдеїв та їхніх комерційних інтересів, а друга – до спокою в місті. Тому вони ненавиділи нову думку і були готові прогнати Петра разом з його збудливим духом. Але друга сторона відчула силу Христа. Вони бажали здійснити Його перемогу і молилися про зіслання Божого благословення на місто заради його духовного відродження і розвитку.

Нова думка зіткнулася зі старою традицією, і ті, хто був негнучким, не знали, як подолати партію Божої любові, бо діла і слова апостолів запалювали, як світильники в темряві. І коли юдеї не змогли перемогти Павла і Варнаву духовно, вони змовилися таємно з начальниками і знатними особами міста, щоб мучити двох апостолів і побити їх камінням. Вони вдалися до насильства і вбивства, бо їхній законницький дух не міг перемогти вільного Святого Духа.

Апостоли заздалегідь передбачили цей намір і пішли з Іконії, рятуючись втечею, в інше місто, бо смерть за Христа – не єдиний заповідь Господа. Іноді важливіше жити заради Нього, щоб продовжувалося служіння Його імені і піднесення Його слова. Тому уважно прислухайся до того, що Дух Святий говорить тобі у твоєму стані. Не дивуйтеся, якщо за ім'я Ісуса на вас чекають неприємності, переслідування, образи, болісний тиск, адже апостол язичників тікав з міста в місто, з країни в країну, і щоразу знову і знову набирався відваги. Він не зважав на ненависть своїх переслідувачів, але проповідував велич Христового спасіння в час і не в час. Тож молися, дорогий брате, і слухай провід Святого Духа. Не мовчи, але сміливо проповідуй велич Христової любові, щоб ти отримав силу з висоти.

МОЛИТВА: Дякуємо Тобі, Господи Христе, що Ти зміцнив Павла і Варнаву, щоб вони не впали в песимізм, незважаючи на переслідування і неприємності. Ти наділив їх силою, направив їх і заохотив прославляти Твоє святе ім'я. Допоможи нам не боятися жодного тіла, але прославляти Твоє ім'я зі сміливістю і розсудливістю у Твоєму Святому Дусі.

ПИТАННЯ:

68. Чому Павло і Варнава тікали з одного міста в інше?

Mobile device - Print - Top