Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson

б) Чи може спасіння віруючих язичників викликати заздрість у дітей Якова? (Римлян 11:11-15)

---

РИМЛЯН 11:11-15
11. Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них. 12. А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня? 13. Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу, 14. може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них. 15. Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?

Павло любив свій народ, як своїх кровних братів і сестер. Він не думав, що Бог покарає їх лише за непослух і відкидання Ісуса, але він усвідомлював, що відкидання старозавітного обраного народу створює водночас нове обрання з нечистих народів. Падіння євреїв дало невіруючим язичникам унікальну можливість утримати спасіння, яке було приготоване заздалегідь, і отримати це спасіння через віру в Христа.

Таке поширення спасіння серед язичників розпалювало ревнощі в дітях Якова, і Павло побачив у цій полум'яній ревності в серцях юдеїв позитивний фактор, щоб вони усвідомили, що нечисті живуть у присутності Христа, отримують примирення з Богом, сповнюються радістю Святого Духа і люблять своїх ворогів. Тоді побожні діти Авраама зможуть зрозуміти, що бідні та відкинуті щось успадкували не від своєї культури, а безпосередньо від Бога. Павло бажав, щоб непокірні, самовдоволені юдеї заздрили тим невіруючим, які відродилися, і визнали, що в них живуть благословення Авраама, Ісаака та Якова. Він бажав, щоб його народ змінив свою думку і вирішив розділити свою власну спадщину, яка здійснилася в чужинцях. У цьому сенсі Христос сказав своїм учням: «Ви – світло світу... Так нехай світить ваше світло перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Матвія 5:14-16).

Павло завершив свій план проповіді для юдеїв і сказав, що якщо зачерствіння юдеїв стало джерелом благословення для зневажених, і якщо їхнє зменшення до святого залишку призвело до спасіння натовпів язичників, то наскільки їхнє повернення примножило б вибух благословення в усьому світі! Якби всі юдеї увірували в Христа, сила їхньої віри і глибина почуттів створили б енергію проповіді у світі, живі джерела води в пустелях нашого світу, перетворивши їх на живі раї посеред гріховних хвиль.

Своїм стратегічним поглядом на світ Павло засоромив християн, щоб вони любили та прощали дітей Якова і перемагали їхні злісні, горді серця смиренням і лагідністю (Матв. 11:28-30).

Потім Павло звернувся до віруючих язичників у римській церкві, просіяв їх і похитнув, як колись юдеїв перед їхньою духовною істиною, промовляючи до них першими: Ісус не послав мене проповідником між юдеями, але поставив мене апостолом поган, серед сотень богів, сповнених нечистих духів, і я з радістю виконую цей обов'язок, вивчаючи їхні мови, думаючи про їхні звичаї та несучи культуру Ісуса шанувальникам їхніх нечистих богів та їхньої публічної проституції.

Павло знайшов у своєму служінні можливість непрямо проповідувати юдеям. Він хотів здивувати дітей Авраама святою поведінкою християн і їхнім відчутним внеском в Азії та Європі, щоб викликати в них духовну ревність, щоб деякі з них повернулися з хибного шляху, засвоїли урок з віри язичників і пішли за Христом, який воскрес із мертвих. Павло сподівався, що відкинуті старозавітні обранці через своє повернення знову отримають одяг заповіту, бо обітниці Божі для них все ще діють і залишаються чинними.

Якщо їхнє відкинення Царя Ісуса спричинило примирення між Богом і світом, то наскільки повернення духовно мертвих спричинило б повноту Божого життя?! Апостол пережив тріумф сили Божої над своєю духовною мертвістю, над вадами свого тіла, і Господь врятував його, хоч він і був м'ясником у своєму фанатизмі. Цього ж він бажав і людям свого народу, а тому вирішив зробити їх співучасниками вічного життя, щоб вони поширювали життя Христової благодаті в усьому світі.

МОЛИТВА: Небесний Отче, дякуємо Тобі й поклоняємося Тобі за те, що Ти зробив запеклість юдеїв благословенням для всіх народів. Допоможи нам не жити егоїстичним духом, але служити всім Твоїм Святим Духом, словом, ділом і молитвою, і привести багатьох невіруючих і дітей Авраама до живої віри в Ісуса Христа.

ПИТАННЯ:

73. Що означає закам'янілість юдеїв для нечистих язичників?
74. Як християни можуть закликати невіруючих до правильної віри?

Mobile device - Print - Top