Waters of LifeBiblical Studies in Multiple Languages |
|
|
Home Bible Treasures Afrikaans |
This page in: -- Afrikaans -- Albanian -- Arabic -- Armenian -- Azeri -- Bengali -- Bulgarian -- Cebuano -- Chinese -- English -- French -- Georgian -- Greek -- Hausa -- Hebrew -- Hindi -- Igbo -- Indonesian -- Javanese -- Kiswahili -- Malayalam -- Polish -- Portuguese -- Russian -- Serbian -- Somali -- Spanish -- Tamil -- Telugu-- Turkish -- UKRAINIAN -- Urdu? -- Yiddish -- Yoruba
Previous Lesson -- Next Lesson РИМЛЯН - Господь Наша Праведність
Дослідження з Послання Павла до Римлян
ЧАСТИНА 2 - ПРАВЕДНІСТЬ БОЖА НЕПОХИТНА НАВІТЬ ПІСЛЯ ОЖОРСТОЧЕННЯ СИНІВ ЯКОВА, ВИБРАНИХ ЙОГО (РИМЛЯН 9:1-11:36)
3. Бог залишається праведним, навіть якщо більшість Ізраїлю була проти Нього (Римлян 9:6-29)
в) Притча про гончара та його посудину стосується як юдеїв, так і християн (Римлян 9:19-29)РИМЛЯН 9:19-29 Людська воля, її гордість і почуття справедливості бунтують проти Божого вибору, волі та діянь. Неслухняна людина подібна до мурашки, яка каже слонові: «Чому ти мене топчеш? Чому ти наступаєш на мене?» (Ісаї 45:9). Людина не має права сваритися з Богом, нарікати на Нього, бо людський кругозір і здібності набагато вужчі та простіші, ніж безмежна Божа мудрість, святість і любов. Той, хто побожно довіряє Богові, посеред огрубіння людей і народів, переходить до беззаперечного послуху Господеві всесвіту і звикає вдячно поклонятися Йому. Як Гітлер міг вбити 6 мільйонів євреїв у своїх печах, не залишаючи місця для опозиції чи відповідальності, так і Сталін міг вбити 20 мільйонів селян у своїх планах, які він здійснював без жодної уваги до людини. Павло наводить порівняння, щоб пояснити Божі суди: гончар може зробити з однієї і тієї ж грудки посудину, придатну для гідного і почесного використання, а іншу – презирливу, щоб виносити сміття (Єремії 18:4-6). Апостол поглибив цю стару притчу і розповів про посудини Божого гніву, які Бог довго терпляче зносив, але врешті-решт впустив їх донизу на знищення. Павло також сказав, що Бог задумав посудини свого милосердя віддавна і приготував їх для майбутньої слави. Тому посудини його милосердя походять з просторів слави їхнього творця і повернуться до них. Павло не розвинув філософію, позбавлену милосердя, виходячи з цього знання, яке він пережив у своєму житті, але він пояснив, що поділ між тими, хто вигнаний під гнівом Божим, і тими, хто прославлений в його милосерді, стосується не тільки язичників, але і вибраних євреїв. Щоб пояснити це, він згадує Боже об'явлення Осії (2:23) про те, що Він зробить тих, хто не є Його народом, Своїм народом. Апостол Петро також підтвердив це у своєму першому посланні (2:9-10) до віруючих язичників: «Ви ж рід вибраний, царське священство, народ святий, Його власний особливий народ, щоб ви звіщали хвалу Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого, що колись не були народом, а тепер народ Божий, що не мали милосердя, а тепер здобули милосердя» (1 Петра 2:9-10). Ця мета є божественною, за словами Павла, Бог обирає тих, хто не був обраний, і закликає тих, хто не був покликаний, стати дітьми Божими (Римлян 9:26; 1 Івана 3:1-3). Водночас апостол пояснює, що пророк Ісая визнавав, що Бог приведе неслухняних вибраних до великої біди, а якщо вони будуть продовжувати діяти у своїй впертості, то допустить їх до знищення, хоча вже говорив, що вони стануть, як пісок морський у великій кількості. Живий Господь піклується про свій впертий народ. Не всі вони загинуть, але викристалізується невеликий святий залишок, в якому здійсняться духовні обітниці Божі (Іс. 11:5), тоді як більшість покликаних стануть подібними до Содому і Гоморри, які були знищені (Іс. 1:9). Павло у своїй любові хотів навчити юдеїв у Римі, що Бог має право спасти необраних язичників та повністю освятити їх, в той час як віруючих юдеїв Він ожорсточує аж до їхнього знищення. Цей досвід не прийшов як теоретична логіка, але реалізувався в серці апостола по відношенню до юдеїв, які хвалилися своєю самоправедністю, щоб привести їх до покаяння, щоб вони визнали, що Ісус є обіцяним Месією, який пропонує їм спасіння. Але більшість євреїв і сьогодні відкидають Ісуса. МОЛИТВА: Небесний Отче, прости нам нашу поверховість, якщо ми не усвідомлювали, скільки терпіння Ти проявив до нас. Ти любив нас віддавна, не карав нас і не знищував. Освяти нас повністю, щоб ми відповідали на Твою любов вдячністю і подякою та з радістю слухалися керівництва Твого Святого Духа. ПИТАННЯ:
|