Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson

4. Захист Павла перед співвітчизниками (Дії 22:1-29)

---

ДІЇ 22:1-8
1 «Брати та батьки! Послухайте тепер моє виправдання перед вами». 2. Почувши, що він говорить єврейською, вони ще більше притихли. Павло сказав: 3. «Я юдей! Народився в Тарсі в Килікії, але виховувався в цьому місті, біля ніг Гамалиїла, навчений докладно Закону батьків наших, ревнитель Бога, як і всі ви сьогодні. 4. Я переслідував до смерті послідовників цього Шляху, зв’язував та кидав у в’язницю чоловіків та жінок. 5. Свідки цього – первосвященник та всі старійшини, від яких я отримував листи до братів із Дамаска, щоб піти та привести до Єрусалима зв’язаними тих, хто там був, для покарання. 6. І сталося, коли я вже наближався до Дамаска, приблизно опівдні, навколо мене раптом засяяло велике світло з неба. 7. Я впав на землю й почув голос, який казав мені: „Савле! Савле! Чому ти переслідуєш Мене?“ 8. Я спитав: „Хто Ти, Господи?“ Він відповів: „Я Ісус із Назарета, Якого ти переслідуєш“.’

Павло називав своїх убивць братами і батьками. Він не судив їх за ненависть і фанатизм, але любив їх і прощав їхнє невігластво. Згідно з Новим Заповітом, юдейський народ не є членами Божої сім'ї, народженими від Святого Духа. Однак вони присвоїли собі цей титул згідно з обітницями, викладеними в Старому Завіті. Апостол язичників звертався до мовчазних натовпів їхньою рідною мовою і вшановував їх заради честі їхніх батьків. Його одяг був розірваний, шкіра закривавлена, а кайдани бряжчали при кожному русі його тіла, коли він говорив.

Павло назвав свою промову захистом. Так в чому ж полягала претензія юдеїв до нього? Апостол не опустився до рівня поверхневого звинувачення в тому, що він осквернив святий храм, привівши туди язичника. Це була дурна фраза, яка не заслуговувала на відповідь. Апостол перейшов безпосередньо до суті переслідувань, які впали на нього, бо, мовляв, він навчав людей відпадати від юдаїзму і приймати необрізаних язичників у завіт з Богом. У своїй відповіді Павло показав слухачам, що він не вигадав Євангеліє благодаті і не бажає проповідувати язичникам про себе, але живий Господь з'явився йому особисто і вимагав, щоб він негайно свідчив про Нього. Таким чином, нове вчення виникло не від Павла, а від воскреслого Господа. Втручання Христа в життя Павла було одкровенням Євангелія благодаті і проповіддю язичникам.

У першій частині своєї промови Павло зосередився на своєму ревному єврейському дитинстві: він народився в Тарсі, шанованому місті грецького походження, але найбільший вплив на нього справило його оточення в Єрусалимі, де він перейнявся єврейським духом і культурою.

Цей рух і розвиток увінчалися тим, що він підкорився Гамаліїлу, видатному доктору юдейського закону, який протягом багатьох років був найкращим серед усіх знавців права. Молодий Савл не тільки зазубрив усі деталі закону напам'ять, але й дотримувався їх на практиці і з усією рішучістю. Він був самодисциплінованим, суворо дотримувався релігійних звичаїв юдеїв, ревно ставився до Бога і бажав служити, шанувати і звеличувати Святого Бога власною працьовитістю і слабкими людськими здібностями.

Він ненавидів християн смертельною ворожнечею за те, що вони покладалися на благодать, відкидали Закон як шлях до Бога і повністю покладали свою надію на любов Святого Бога, яка з'явилася в Христі, що проголосив Себе єдиним шляхом до Отця. У своїй ревності до Бога і Його Закону Павло переслідував християн. У своїй киплячій ненависті він не задовольнявся лише знищенням чоловіків, але й вбивав жінок, що тоді було неприпустимим. Якщо юдеї, що прийшли з Азії, і ті, що скаржилися на нього, не вірили йому, нехай запитають первосвященика і всіх старших про правдивість його слів.

Це тіло зобов'язало цього ревного юнака йти в Дамаск, щоб винищувати віруючих в Ісуса. Але по дорозі Ісус з Назарету об'явився йому посеред безплідної пустелі. Славний, живий і справжній Ісус, якого Павло вважав зіпсованим і зотлілим у могилі після розп'яття, зруйнував усі підвалини, які були в житті Павла: привілеї, титули, честь і гордість. У світлі Христового обличчя побожна ревність до Закону виявилася для нього марною, а професор Савл – ворогом Божим.

Але Всевишній, у повноті Свого милосердя, не знищив невігласа, ревного ворога, але беззастережно простив його і об'явив йому свою любов до істинної Церкви і те, що він єдиний з нею у Святому Дусі. З цим одкровенням новий світ і нова істина увійшли в життя Павла. Не зволікаючи, він одразу ж підкорився своєму новому Господу і запитав Його про Його накази, щоб негайно виконати їх. Чи приходив до тебе Господь зі Своїм словом? Чи з'явилася тобі слава Його славної особи в Новому Завіті? Чи ти беззастережно віддався Йому і став твердим у Його Церкві?

МОЛИТВА: Господи Ісусе Христе, ми поклоняємося Тобі, бо Ти з'явився Савлові, Твоєму гонителеві, і перемінив його на слугу Твоєї любові. Зміни і нас, переміни багатьох шукачів Бога на Твій образ, щоб ми жили для Твоєї любові.

ПИТАННЯ:

107. Яке значення мало об'явлення Господа ревному до Закону Савлові?

Mobile device - Print - Top