Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson

2. Буря на морі та корабельна троща на Мальті (Дії 27:14-44)

---

ДІЇ 27:27-37
27. Коли настала чотирнадцята ніч, нас усе ще носило по Адріатичному морю. Десь опівночі моряки стали припускати, що ми наближаємося до якоїсь землі. 28. Помірявши глибину, виявили двадцять сажнів. Пропливши ще трохи, знову поміряли, і було п’ятнадцять сажнів. 29. Побоюючись, щоб не натрапити на скелясті місця, скинули з корми чотири якорі й молилися, щоб скоріше настав день. 30. А коли моряки намагалися втекти з корабля й опускали рятувальний човен у море, вдаючи, ніби бажають спустити якорі з передньої частини, 31. Павло сказав сотникові та воїнам: «Якщо вони не залишаться на кораблі, ви не зможете врятуватися». 32. Тоді воїни перерізали канати рятувального човна, і він впав у море. 33. Коли почало розвиднятись, Павло закликав усіх поїсти, кажучи: «Сьогодні вже чотирнадцятий день, як ви перебуваєте в очікуванні, нічого не ївши. 34. Тому прошу вас поїсти, бо це сприятиме вашому порятунку; жоден із вас навіть волосини з голови не втратить». 35. Сказавши це, узяв хліб, подякував Богові перед усіма, розламав та почав їсти. 36. Тоді всі підбадьорились і стали їсти. 37. А всіх нас на кораблі було двісті сімдесят шість осіб.

Чотирнадцять днів у небезпеці хвиль – це дуже довго. Півмісяця на кораблі, що хитається – як вічність. Той, хто втрачає орієнтир і дивиться в очі смерті, помирає багатьма смертями. Але Павло молився, вірив і був упевнений, бо не втрачав свого напрямку вгору. Його вказівник завжди вказував на Бога, і він був заспокоєний і очищений Кров'ю і праведністю Христа.

Раптом близько опівночі моряки запідозрили, що вони наближаються до берега. Вони швидко виміряли глибину і побачили, що вода стає мілкішою, коли вони наближаються до берега, і злякалися, що корабель розіб'ється об скелі. Тому вони опустили якорі з задньої частини корабля, щоб він став повільнішим, і спустили човен у воду, щоб врятуватися. Який підступний план! Досвідчений Павло розпізнав хитрість моряків і сказав офіцеру, який віддав наказ перерізати мотузки, що тримали човен, який тепер падав з корабля, що ангел сказав йому, що всі (а не деякі) з них будуть врятовані. Обдуривши моряків, диявол намагався зірвати Божий план. Цей обман швидко провалився завдяки уважності апостола.

Тоді Павло зрозумів, що вони потребують фізичної сили та активності, і що їм потрібно їсти, оскільки допомога вже близько. Отже, їм не потрібно було постити. Павло запропонував їм добре поїсти в цю темну ніч і страшну бурю. Це вказує на те, що Павло був капеланом на кораблі. Його сила, цілеспрямованість, віра і сміливість вразили їх усіх. Вони уважно дивилися на нього, коли він оголосив про закінчення посту, переломив хліб, помолився перед усіма і подякував Богові за Його милість посеред бурі. І вони зійшлися і почали їсти з апетитом після довгого голоду, вірячи, що Бог врятує їх. Павло підтвердив їм в ім'я Господа, що навіть волосина з їхніх голів не пропаде, хоча корабель тоді був розбитий хвилями, і вода проникала в деякі його борти. Однак віра апостола міцніла, незважаючи на зростаючі труднощі. Обіцянка Христа була для нього важливішою за шокуючу біду.

ДІЇ 27:38-44
38. Як всі наїлися, то стали облегшувати корабель, викидаючи зерно в море. 39. Коли настав день, вони не розпізнали землі, але побачили якусь затоку з піщаним берегом, до якого вирішили причалити кораблем, якщо зможуть. 40. Відрізавши якорі, залишили їх у морі; водночас розв’язали канати з керма й, піднявши мале вітрило за вітром, попрямували до берега. 41. Однак, наскочивши на мілину між двома течіями, ніс корабля застряг і став нерухомий, а корму розбивало силою хвиль. 42. Тоді воїни вирішили вбити всіх в’язнів, щоб ніхто, випливши, не втік. 43. Проте сотник, бажаючи врятувати Павла, утримав їх від цього наміру. Він наказав тим, хто вміє плавати, стрибати першими та дістатися берега, 44. а іншим – рятуватися на дошках або на рештках корабля. І таким чином усі дісталися до суші.

Коли розвиднілося, вони з радістю зрозуміли, що Бог спрямував їх не до скелястого місця на березі, де б'ються смертоносні хвилі, а до маленької тихої бухти з піщаним, пологим берегом. Вони набралися відваги, бо Всевишній привів їхній танцюючий корабель посеред розгулу стихії до острову Мальта без корабельної аварії ще до їхнього прибуття. Нарешті вітер почав прибивати їх до мілководного берега. Раптом сталося велике зіткнення. Корабель вдарився об піщанний берег і сів на мілину; передня частина корабля намертво застрягла в піску, а задня частина розбивалася на шматки від сили зіткнення і бурхливих хвиль. Вода рікою вливалася в корабель, і воїни негайно витягли мечі, щоб убити в'язнів, бо якщо вони дозволять їм доплисти до берега і втекти, то самі будуть кинуті на поталу левам. Таким чином диявол хотів, навіть в останній момент, зірвати спасіння Павла і не допустити, щоб Євангеліє дійшло до Риму.

Але Христос використав Юлія, гуманного сотника, який спостерігав за Павлом у його минулих злигоднях і страшних випробуваннях, і повірив у пророцтво апостола, що земля перед ними – острів, і тому ніхто з в'язнів не зможе з нього втекти. Тому він заборонив воїнам вбивати в'язнів, а всім пасажирам суворо наказав покинути судно. Дехто поплив до берега, а решта трималися за дошки. Ніхто не потонув. Всі вони, в кількості 276 осіб, благополучно вибралися на берег. Вони стояли мокрі на камінні, тремтячи від холоду, і прославляли Бога за своє спасіння.

Христос виконав Свою обіцянку, дану Павлу, і заради нього віддав життя офіцерові, капітанові та власникові корабля, а також усім пасажирам і в'язням. Разом з порятунком Павла і його супутників Луки та Аристарха були врятовані також тексти і рукописи Євангелія від Луки та Діянь Апостолів, які були зашиті у водонепроникну шкіряну папку. Христос волів, і він виконав свою волю, щоб апостол і Євангеліє дійшли до Риму. Ніхто і ніколи не зможе перешкодити Йому виконати Свою спасительну волю.

МОЛИТВА: Всемогутній Господи, дякуємо Тобі за те, що Ти врятував Павла і весь корабель від потоплення в морі. Ми віримо, що Ти також збережеш нас від потоплення на останньому суді і в дочасному безладі. Допоможи нам нести Твоє Євангеліє в наших серцях і на наших язиках посеред розбурханого моря народів, щоб багато хто міг спастися.

ПИТАННЯ:

121. Які три події, завдяки яким Христос врятував апостола та його товариство?

Mobile device - Print - Top