Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson

9. Початок проповіді серед язичників через навернення сотника Корнилія (Дії 10:1-11:18)

---

ДІЇ 10:1-8
1. У Кесарії жив собі чоловік на ймення Корнилій, який був сотником у так званому Італійському полку. 2. Він був побожним чоловіком й поклонявся істинному Богу, як і вся його родина; щедро подавав бідним мило-стиню і завжди молився Господу. 3. Якось о третій по-полудні Корнилію було видіння. Він виразно побачив Ангела Божого, який ввійшов до нього й покликав: «Корнилію!» 4. Корнилій зі страхом подивився на ньо-го й запитав: «Що Ти бажаєш, Господи?» Ангел відповів: «Твої молитви й милостині бідним стали відомі Богу, Він пам’ятає про тебе. 5. Зараз пошли ко-гось до Йоппії, нехай приведуть сюди чоловіка на ймення Симон, який ще зветься Петром. 6. Він зупи-нився у кожум’яки Симона, будинок якого стоїть біля моря». 7. Коли Ангел, з яким він розмовляв, зник, Кор-нилій покликав двох слуг і одного побожного воїна з числа своїх підлеглих. 8. Він розповів їм про все, що сталося, й послав їх до Йоппії.

Від злиття Святого Духа на П'ятидесятницю і до часу, коли Петро здійснив свою місіонерську подорож по церквах, члени церкви складалися з юдейських громадян, еллінів, самарян та юдейських язичників. Всі вони вірили в Христа і були охрещені. Таким чином, у церквах того часу були лише християни єврейського походження.

Але сам Бог відкрив двері для язичників через навернення Корнилія. Поєднання цієї людини з Церквою було чудом і каменем спотикання для новонавернених євреїв, які вва-жали, що Святий Дух був обіцяний тільки тим євреям, які повірили в Христа.

Лука докладно виклав розповідь про навернення язичника Корнилія, щоб пояснити, що сам Бог остаточно і рішуче підтвердив через найпрогресивнішого з-поміж своїх апо-столів, що благочестиві і побожні язичники також є обрани-ми для вічного життя. Не Петро шукав чи бажав цього шля-ху, але Сам Христос втрутився в його життя, як Він втру-тився в життя Стефана і Савла, щоб зробити вирішальний перелом у проповіді світу.

Відомо, що коли в Новому Завіті віруючій людині з'являєть-ся ангел, це означає, що Бог починає здійснювати план, який перевершує всяке розуміння. Щоб віра віруючих не похитнулася, Господь послав свого ангела, щоб усі п'ять почуттів людини сприйняли, що Бог зараз здійснює унікаль-не чудо і відкриває новий шлях до Свого Царства. Віра Корнилія має важливе значення для всіх народів. Якби не хрещення цього язичника-ідолопоклонника, Євангеліє не дійшло б до нас. Воно залишилося б обмеженим для євреїв.

Корнилій був офіцером римської армії, який командував сотнею воїнів у Кесарії, римському центрі, розташованому на узбережжі Середземного моря на південь від гори Кар-мель. Цей офіцер був вражений юдейською релігією: вірою в єдиного Бога, десятьма заповідями та порядком благоче-стя, який повністю відрізнявся від суспільного життя Римської імперії з її похотями, легкістю, страхом і повер-ховістю.

Корнилій звернувся серцем до Бога. Він влаштував своє життя згідно з прийнятим принципом. Його побожність не була розумовою вірою чи чуттєвим ентузіазмом, але він підпорядковував усі свої думки, слова і вчинки духу своєї віри. Він не любив грошей, але багато жертвував. Він не тиснув, як великий офіцер в окупаційних військах, на бідних людей, але допомагав нужденним особисто і часто мо-лився. Його серце постійно перебувало в довірливій роз-мові з Богом.

Добрий дух такої людини не залишається прихованим, але з'являється і біжить з його дому до його друзів і воїнів. Всі вони перейняли від нього смиренний молитовний дух і були готові до зустрічі з сутнісним Духом Божим. Справжня віруюча людина не є ізоляціоністом, але її тепла любов роз-топлює гори снігу в серцях інших, а її благання за рідних і близьких спонукають їх до молитви перед Богом. Великий і святий Бог сказав римському сотникові Корнилію, що кожна його молитва вислуховується, а кожне його добре діло за-раховується. Всевишній не забуває твоїх діл. Він чекає го-лосу твого серця і пожертв твоєї руки як плодів твоєї віри. Ти виправдовуєшся не своїми молитвами і постом, а Божою любов'ю. Твій послух – це твоя подяка за цю велику любов.

Ангел наказав Корнилію послати людей до Йоппії і вказав йому дім Симона, кожевника, де жив чоловік на ім'я Петро, якого він повинен був покликати до себе. Офіцер знав, що кожен наказ вимагає негайного послуху і виконання. Він виконав Божий наказ, не довго думаючи і не виявляючи жодного занепокоєння з приводу появи ангела. Він не бо-явся таких надзвичайних речей, бо любов Божа торкнулася його серця, він вірив у неї і довіряв Господу, якого звик кли-кати у своїх щоденних молитвах, точно знаючи, що Він направляє його не за шпигуном чи небезпечною людиною, а за слугою і апостолом Божим.

МОЛИТВА: Господи Ісусе, дякуємо Тобі за те, що Ти знову і знову входиш в історію Своєї Церкви, як провідник, і спрямовуєш кроки Свого апосто-ла. Ми також дякуємо Тобі за те, що Ти відповідаєш на всі правильні молитви і не забуваєш про вдячні пожертви, навіть з рук тих, хто Те-бе не знає. Будь ласка, приверни багатьох побожних до повноти твого спасіння.

ПИТАННЯ :

52. Яке значення має поява ангела офіцерові Корнилію?

Mobile device - Print - Top