Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson

8. Чудесні діла Христові руками Петра (Дії 9:31-43)

---

ДІЇ 9:36-43
36. В Йоппії жила Ісусова послідовниця Тавіта, з грець-кої Доркас, що перекладалося як «сарна». Вона завжди була готова на добрі справи й завжди давала бідним гроші. 37. Якраз у ті дні вона захворіла й померла. Тіло її обмили й поклали в горішній кімнаті. 38. Лидда була біля Йоппії. Коли Ісусові послідовники в Йоппії почули, що Петро перебуває в Лидді, вони послали до нього двох чоловіків з проханням: «Прийди до нас, будь лас-ка, негайно». 39. Петро зібрався й вирушив з ними. Ко-ли він прийшов, його відвели до горішньої кімнати, та всі вдови обступили його. Вони плакали й показували йому одяг та інші речі, які Тавіта зробила своїми рука-ми, коли ще була з ними. 40. Петро вислав їх із кімнати, а сам став на коліна й почав молитися. Потім, повер-нувшись до тіла, промовив: «Тавіто, встань!» Вона розплющила очі й, побачивши Петра, сіла. 41. Петро подав їй руку й допоміг встати на ноги. Слідом за тим він покликав усіх віруючих та вдів і показав їм, що Тавіта жива. 42. Це стало відомо по всій Йоппії, тож ба-гато людей повірило у Господа. 43. Петро залишився в Йоппії на багато днів в одного кожум’яки на ім’я Симон.

Багато років тому Ісус наказав своїм апостолам: «Про-повідуйте, проповідуйте Царство Боже, що наблизилося: «Проповідуйте, кажучи: «Наблизилося Царство Небесне». Хворих зціляйте, прокажених очищайте, мертвих воскре-шайте, бісів виганяйте. Даром прийняли, даром і віддавай-те» (Мтф. 10:7-8). Ісус дав Своїм апостолам повноваження здійснювати ці речі в Його ім'я в повній гармонії з Ним. Во-ля Ісуса була реалізована в діях апостолів, і Святий Дух керував ними, щоб прославляти Сина і здійснювати Його Царство любові.

В Йоппії була одна учениця, яка померла. Тут ми вперше і лише один раз у Біблії читаємо слово «учениця», яке вико-ристовується для позначення жінки з тих, хто повірив у Христа. Ім'я учениці «Тавіта» – арамейське слово, що озна-чає «газель». Ця сестра відрізнялася добрим характером і лагідністю. Вона поспішала не сіяти розбрат між ближніми, а допомагати хворим. Вона прибирала домівки стареньких, допомагала няньчити дітей втомленим матерям, була ми-лосердною до вдів при церкві, які жили у великій скруті. Га-зель жертвувала значну частину свого майна і вишивала у вільний час, щоб Христос міг вишити своє ім'я в серцях членів церкви, а всі разом вони стали прекрасним килимом для прославлення Його імені.

Раптово ця свята померла. У них не було звичаю класти померлу до горниці, але вони вважали за краще це зроби-ти, щоб люди могли приходити до неї натовпами і плакати, згадуючи її любов і жертовність. Дорогий брате, як ти ду-маєш, якби ти помер, чи плакали б люди над тобою за твоїми добрими, жертовними вчинками? Чи проклинати-муть тебе за те, що ти жив егоїстично, жорстоко і не жер-товно?

Старійшини церкви почули, що Петро, найперший з апо-столів, перебуває недалеко від їхнього міста, і попросили його потішити скорботних і підтримати їх у їхній скорботі, бо покійна, як і вони, очікувала другого пришестя Христа і сподівалася зустрітися з Ним ще за життя. Це було великим потрясінням у церкві, бо одна з доброчесних жінок Церкви померла перед приходом Христа.

Петро почув поклик і негайно вирушив за 18 кілометрів від Лідди до Йоппи, молячись, щоб потішити церкву. Він пам'ятав, як Господь увійшов у дім Яіра, де жінки били себе по обличчю і рвали на собі волосся, і увійшов у кімнату мертвої дівчини і оживив її, як відіслав усіх жінок, що пла-кали, і воскресив її, кажучи їй: «Дівчинко, встань!».

У цій атмосфері уяви Петро увійшов до будинку Газелі. Йо-го серце сповнилося смутком, коли він почув гучний плач жінок. Він відчув обурення владою смерті серед віруючих, які живуть у Христі. Тому він вигнав усіх жінок, що плакали, а сам став на коліна і почав ревно молитися. Святий Дух керував його молитвою, щоб він міг просити Ісуса воскре-сити учня. І коли Петро з упевненістю дізнався, що Ісус про-славить його ім'я в цю мить, він не почав робити дивні рухи і магічне бурмотіння, а промовив ті самі слова, які Ісус про-мовив до дочки Яіра: «Табіто, встань».

Як дивно! Він не вимовив імені Ісуса привселюдно, але Бо-жественною силою воскресив її тими самими словами, які вже використовував Господь. Безсумнівно, найвідваж-ніший з апостолів не воскресив мертву жінку від свого імені, бо ніхто не може перемогти смерть із самого себе. Лише Христос переміг цього смертоносного привида, бо Він святий і безгрішний нині і навіки. Віра Петра в Христа Ісуса позбавила смерть влади і повернула учня до життя.

Віруюча почула голос Ісуса в словах апостола і здивовано розплющила очі. Вона сіла, відчула запах пахощів навколо свого тіла і побачила незнайомого чоловіка в кімнаті, який молився і дивився на неї. Петро взяв її за руку і допоміг їй сісти. Він пояснив їй, що Ісус хоче, щоб вона служила Йому довгий час, щоб вона стала живим свідченням перемоги Христа над смертю в усіх прибережних містах і регіонах навколо них.

Коли натовп злякано увійшов до кімнати, всі були збенте-жені і присоромлені. Деякі з них молилися, а інші ставали на коліна і прославляли Христа, який переміг смерть. Звіст-ка рознеслася по всьому місту, і багато людей прийшли натовпами, щоб приєднатися до віри і отримати вічне життя через довіру до Ісуса, свого Господа, але не всі вони твер-до стояли на ногах у Князя життя. Проте багато з них дійсно приєдналися до церкви і стали членами Божого тіла. Зара-ди цього відродження віри Петро надовго залишився в Йоппії, служачи процвітаючій церкві.

Як чудово! Петро не зупинився в найвеличніших будинках громади, а оселився у зневажуваного дубильника, чий дім був повний шкір, з їхнім смердючим запахом і брудом. Цей чинбар жив за межами міста згідно з тодішніми законами, щоб люди не постраждали від бруду, який утворювався в результаті його роботи, пов'язаної з обробкою мертвих тіл. Петро оселився у цього бідного віруючого, чиє ім'я запи-сане на небесах.

МОЛИТВА: Господи, ми поклоняємося Тобі за чудо воскресіння померлого учня в Йоппії. Дякуємо Тобі за віру Петра, який послухався керівництва Твого голосу. Навчи нас слухатися потягу Твого Духа на кожне служіння в ім'я Твоє і очисти нас, щоб ми служили Тобі в Твоїй силі.

ПИТАННЯ :

51. Як Ісус виконав Своє повеління учням воскрешати мертвих?

Mobile device - Print - Top