Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson

15. Воскресіння і багато зцілень (Дії 5:12-16)

---

ДІЇ 5:12-16
12. Руками апостолів у народі робилися чудеса та знамення. Усі збиралися разом у колонаді Соломона, 13. і ніхто зі сторонніх не мав сміливості приєднатися до них, хоча народ їх дуже поважав. 14. А число тих, хто повірив у Господа, зростало – безліч чоловіків та жінок. 15. Люди виносили на вулиці хворих і клали на ліжка та килими, щоб хоч тінь Петра впала на них, коли він проходитиме. 16. З навколишніх міст багато людей сходилося до Єрусалима, приносячи хворих і тих, кого мучили нечисті духи, і всі отримували зцілення.

Святі у своєму спілкуванні не були егоїстами, які жили для себе, і не обдаровували один одного пахощами лицемірної похвали. Ні! Вони були сповнені співчуття. Вони страждали за біди свого народу, просячи втручання Божої руки. Вони не тільки проповідували, але й зцілювали. Вони служили Богові не тільки устами, але й руками та м'язами.

Як чудово! Вони не використовували свою особисту владу, не організовували благодійність, не збирали гроші для бідних, але віддавали з сили, дарованої їм Богом, і тому їхнє служіння стало знаком, що вказує на прославлення Ісуса. Через них Ісус вчинив багато знамень і чудес, які були відповіддю на їхні молитви, згадані в (4, 24-30). Бог простягнув Свою руку і переміг через апостолів хвороби, демонів і біди. Його Царство наступало явно і відчутно.

Віруючі не будували церкву руками. Вони не потребували святого дому для Бога, бо їхні серця були місцем, де жив Бог. Вони збиралися у своїх домівках невеличкими групами або зустрічалися разом на широкому ґанку храму, де Ісус уже навчав народ. Там вони співали псалми, розмовляли і молилися разом. Їхнє товариство стало добре відомим усьому народові, улюбленим і шанованим, бо ніхто з них ніколи не скаржився один на одного, але вони знали один одного через Святого Духа і прагнули завжди збиратися разом.

Як дивно! Натовп не поспішав до них, знаючи, що апостоли мають спільну касу, повну грошей, щоб розділити їх між нужденними членами Церкви, і не приходив до них, щоб побачити силу Божу, яка вільно витікала з Його слуг. Але вони залишалися спостерігати нейтрально і з острахом, бо відчували, що Бог оселився в цих віруючих. Хто не був готовий негайно померти для свого егоїзму, той залишався далеко від спілкування святих, за винятком груп чоловіків і жінок, які увірували, навернулися, прийшли з рішучістю і непохитністю до християнської церкви, оновилися і отримали силу і безпеку в Господі.

Євреї зазвичай рахували тільки чоловіків. Однак євангелист Лука підкреслює, що багато жінок пішли за апостолами Христа і пережили силу і спасіння Святого Духа. Їхня віра була не філософським переконанням, а участю в Божому спасінні та Його силою, що жила в них.

Потік сили Святого Духа був настільки рясним у ті дні, що творилися чудеса, як за днів Ісуса (Мк. 6:56), коли хворих виносили на вулиці і клали на ліжка та циновки, щоб вони могли доторкнутися до одягу Ісуса, коли Він проходив повз села і міста, і зцілитися через віру в Ісуса. Так само і тінь Петра наповнилася силою, і з неї вилився Святий Дух. Любов Христа – це відчутна духовна атмосфера, в якій зцілюється душа людини.

Цей рух пробудження не залишився невідомим в юдейських селах і містах, але люди приходили з околиць зі своїми хворими і біснуватими, щоб апостоли могли їх зцілити. Таким чином виконувалася друга частина заповіді Христа проповідувати світові, адже апостоли повинні були почати з Єрусалиму, а потім проповідувати Євангеліє в Юдеї. Апостоли зцілювали всіх хворих силою Христа. Слово «всіх» було сказано не священиком, не кліриком чи єпископом, а досвідченим лікарем, який достеменно знав згубні сили і хвороби, а також духів, які викликають безумство і діють в людях. Однак сила Воскреслого з мертвих через живу Церкву взяла гору над усіма руйнуваннями диявола у світі. Таким чином, учні супроводжували свого Господа в процесі його перемоги. І сьогодні Христос визволяє багатьох від кайданів гріха, пут диявольських і болісних хвороб, якщо віруючі приєднуються до спілкування любові, моляться разом, як храм Божий, і підкоряються керівництву Святого Духа в любові та істині. Чи реалізована християнська церква у вашій родині? Детально вивчіть книгу Діянь Апостолів з її звітами, бо Ісус Христос вчора, сьогодні і навіки той самий.

МОЛИТВА: Благослови Господа, душе моя, і все, що всередині мене, благослови Його святе ім'я! Благословляй Господа, душе моя, і не забувай усіх Його благ: Який прощає всі беззаконня твої, зцілює всі недуги твої, визволяє життя твоє від погибелі, вінчає тебе милосердям і лагідністю, насичує уста твої добром, щоб молодість твоя обновилася, як у орла.

ПИТАННЯ:

28. Якою була таємниця милосердя в первісній церкві?

Mobile device - Print - Top