Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson?

03 - ПЕРША ЗАПОВІДЬ: ХАЙ НЕ БУДЕ ТОБІ ІНШИХ БОГІВ ПЕРЕДО МНОЮ

---

---

ВИХІД 20:3
“Хай не буде тобі інших богів передо Мною”

03.1 - Поклоніння ідолам в наші дні

Жителі індустріально-розвинутих країн рідко зустрічають людей, які поклоняються ідолам з дерева, каменю чи навіть з золота. Але коли ви відвідаєте Азію чи Африку, ви через деякий час побачите багатьох ідолів та багато людей, які в страху поклоняються перед ними.

В журналі Індійських Авіаліній було надруковано зображення шестирукої богині війни Дурги. Вона героїчно боролась, спалюючи кожного, хто до неї наближувався, вогняним полум'ям, що виходило з її рота. Вбиваючи своїх ворогів, вона посміхалась.

В Індії ви побачите різних бовванів, які зображені у вигляді слонів, що є символом бога Ганапаті. Індуси час від часу кладуть перед ними запашні квіти. Під час особливих святкувань, квіткові гірлянди прикрашають пластмасові слони висотою з двох- триповерхових будинків. За цими бовванами ходить вулицями натовп людей, а в кінці всієї цієї церемонії їх кидають в річку чи море з надією на те, що це їм принесе багаті вилови риби і збереже їх від руйнівних потопів.

Під час одного особливого святкування вводяться тисячі корів в храм і їх кроплять святою водою, щоб вони були здоровими. Потім їхні роги фарбують в яскраві кольори у знак посвячення.

Якщо ви відвідаєте долину Ладакх за гімалайськими горами чи якусь іншу буддистську країну, то побачите великі золоті статуї усміхненого Будди і людей, які поклоняються перед ними з великим благоговінням. Третя частина людства все ще поклоняється ідолам, тим самим порушуючи Першу заповідь. Ці ідолопоклонники вірять в силу бовванів і в перевтілення. Незчисленні маси людей в Африці і Індонезії все ще залишаються в рабстві у таких звичаїв. Інші поклоняються пращурам. Але коли вони відчувають владу Ісуса Христа у своєму житті, то звільняються від всякого страху перед духами, від ідолопоклонства і чаклування. Вони більше не звертаються до магічних заклять чи голубих амулетаів від заговорів, вони відкидають мертвих ідолів, тому, що мають вищий захист від злих духів.

Наш Отець Небесний звільняє від будь-якого страху, навіть від страху перед жахливою владою джинів. Він звільняє нас повністю від всіх наслідків ворожбитства. Кров Ісуса Христа, Сина Божого оберігає нас від різних злих сил. Всі прокляття, написані чи вимовлені в ім'я сил зла проти тих, хто слідує за Господом Ісусом Христом, знищуються іменем нашого Господа. Він є міцна Твердиня для всіх, хто приходить до Нього.

03.2 - Cучасні ідоли

На превеликий жаль, в індустріально-розвинуті країни проникнуло ідолослужіння іншого виду: місце бовванів зайняли автомобілі, телебачення та знаменитості. Людина довіряє сучасним технологіям більше, ніж Живому Богу. Вона сідає у свій автомобіль і несеться по асфальтованій дорозі на великій швидкості. Автомобіль став ідолом сучасних людей. Вони сідають в авто і віддаються його силі. Як прадавні ізраїльтяни танцювали навколо золотого теляти, так сучасна цивілізація витинається навколо автомобілів останньої моделі. Власники авто відкладають на нього гроші, жертвують йому; він чистить його, натирає до блиску, прислуховується до його двигуна більше, ніж до людей. Він витрачає на свій автомобіль більше часу і грошей, ніж на бідних і нужденних. Невже людина стала рабом сучасних технологій? Натовпи людей сходяться на стадіони, щоб побачити автомобільні перегони і змагання спортсменів. А на Богослужіння в церкву приходить небагато людей.

Ісус Христос по-особливому застерігав нас від любові до грошей: “Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.”. “Корінь же всякого зла — грошолюбство”, тобто, любов до грошей. Соціалісти і капіталісти розділяють одну й ту ж ціль, просто, капіталісти вже є багаті, а соціалісти хочуть стати багатими шляхом маніпуляцій і насильства. Люди й сьогодні танцюють навколо золотого теляти. Не обманюйтеся. Бог осміяний бути не може. Ніхто не може служити Богу і грошам. Ісус Христос був бідний і задоволений. Він суворо застерігає Своїх послідовників проти небезпеки багатства: “А ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку” (1Тим. 6:9; Матв. 6:24; 19:24).

Але наймогутніший ідол, який панує у всіх культурах та релігіях — це наше “Я”. Кожна людина схильна до того, щоб вважати себе найкращим, найгарнішим, найважливішим. І навіть, якщо людина і не думає про це у своїх думках, вона хоче цього підсвідомо. Кожен вважає себе центром Всесвіту. Одного разу запитали трирічну дівчинку, ким би вона хотіла стати, коли виросте, на що та відповіла: “Статуєю!”, “Чому?”, “Щоб всі дивилися на мене вгору!” Гордість і егоїзм у нас в крові. Це повна протилежність смиренному духу Христа. Він сказав: ”Як ви можете вірувати, коли славу один одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?”. “Навчиться від мене, бо я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. Бо ж ярмо Моє любе, а тягар мій легкий!”. “Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її”. “А ти ось шукаєш для себе великого. Не шукай.” (Ів. 5:44; Матв. 11:29-30; 16:25; Єрем. 45:5).

03.3 - Перемога над ідолопоклонством

Чому заборона поклонятися іншим богам має бути першою заповіддю? Насправді існує лише один Бог. Всі “зірки” світу тимчасові. Лише Бог живе вічно. Він створив нас і Йому належить вся слава і честь. Він — центр Всесвіту. Наш егоїзм має знищуватися кожен день, ми маємо каятись і служити Богу з радістю. Ми маємо віддавати себе в розпорядження Богові. Ні банківський рахунок, ні здоров'я, ні таланти не мають стати основою нашого життя.

Авраам дуже любив Ісаака, свого спадкоємця і довгоочікуваного сина. Він так захопився сином, що той йому вже здавався важливішим за Бога. Тоді Бог випробував Свого слугу. Він звелів Аврааму принести сина в жертву. Авраам згодився зробити те, що здавалось неймовірним — віддати в жертву свого сина і віддати славу Єдиному Богу. Бог в останню хвилину не дозволив Аврааму вбити сина обітниці і дав йому барана в якості жертви. Незалежно від тривожного стану душі Авраама, Бог прославився в ньому, коли він згодився розлучитися зі своїм сином. Авраам доказав, що любить Бога більше, ніж рідного сина.

Ми повинні час від часу перевіряти себе, щоб дізнатися, чи є між нами і Господом великі чи малі ідоли. Цими ідолами можуть бути: книги, прикраси, портрети, спогади, захоплення, звички, гроші, будинки та ін. Навіть люди можуть іноді заволодіти нашими серцями.

Спокуси ідолослужіння проявляються в людях, які звеличують своїх вождів. Цілі народи були підкорені Наполеоном, Ататюрком, Гітлером, Нассером, Хомейні та ін. Але дуже часто після їх смерті їхні меморіали спалювали і знищували. Пророк Єремія застережує нас не підносити людей і не надіятись на їхню допомогу: “Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть” (Єрем. 17:5).

Люди часто роблять ідолами кінозірок і спортсменів-чемпіонів, захоплюються їми, наче вони боги. Натовпи людей входять у стан екстазу на музикальних концертах і перетворюються на істеричну масу на стадіонах. Ось тут потрібно бути дуже обережним. Ми не говоримо, що служити людям і поважати їх — це гріх. Але любити і шанувати людину більше, ніж Бога — це духовна зрада. Адже Бог склав з нами вічний Заповіт. Недивно, що Христос називає людей “родом лукавим і перелюбним”, тому, що вони не люблять Бога всім серцем, не шанують Його і не покладаються лише на Нього Одного.

Сьогодні ідолопоклонство, приймаючи різні форми, заповнює порожнечу, яка була створена відступництвом від Бога. Бог — Ревнитель, Він хоче повністю володіти нашими серцями, не поділяючи їх ні з ким. Його не задовольняє часткова любов чи частковий послух Йому. Він хоче володіти нами повністю і вічно. Тому з нашого життя повинні зникнути як прадавні, так і сучасні ідоли. Ми повинні знову посвятити себе Небесному Отцю. Запитай себе, які ідоли приховані у твоєму житті і що тобі потрібно зробити, щоб назавжди покінчити з ними?

03.4 - Чи суперечить християнська віра Першій Заповіді?

Юдеї та мусульмани згоджуються з християнським тлумачення Десяти Заповідей, поки справа не торкається цього питання. Вони звинувачують християн у порушенні Першої Заповіді у їх віровченні: “Ви, християни, справжні віроломники”, стверджують вони, “тому, що ви порушуєте саму першу і велику Заповідь. Ви хулите Бога, коли говорите про трьох богів, один з яких помер на хресті”. Юдеї та мусульмани звинувачують християн в богохульстві тому, що вони вірять в єдину Святу Трійцю.

А як же відповідав Сам Ісус на такі обвинувачення? Адже Він кожен день зіштовхувався з нападами жорстоких людей. Він ясно стверджував, що Він єдиний з Богом: “Я й Отець Ми одне!” (Ів.10:30). Він ніколи не говорив: “Я й Отець — двоє”; Він завжди говорив, що Він з Отцем — одне! Пізніше Він також сказав: “Я в Отці, а Отець в Мені”. Перед арештом Він молився за Своїх послідовників: “Щоб єдине були, як єдине і Ми” (Ів. 17:22). Ці слова свідкують про єдність Святої Трійці. Тут множина розуміється як однина. Ісус свідкував про Свою досконалу єдність з Отцем. Цю істину неможливо зрозуміти математично. “...і не може сказати ніхто: Ісус то Господь, як тільки Духом Святим” (1Кор.12:3). Це є вічна духовна істина. А духовну істину неможливо зрозуміти, не відкривши себе Духу Святому.

Ісус сказав: “Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до Нього, і оселю закладемо в Нього”(Ів.24:23). Ісус обіцяв, що в Його послідовниках буде перебувати Святий Дух. В той же час Він стверджував Свою досконалу єдність з Небесним Отцем і вчив, що Вони разом будуть перебувати в серцях Його послідовників.

Християни вірять не в трьох окремих богів, а в єдиного Бога, який відкривається як Отець і Син і Дух Святий. Сповідуючи триєдність Божу, ми не порушуємо Першу Заповідь, а навпаки, виконуємо її. Завдяки смерті Ісуса Христа, ми примирилися з Богом і Божий Дух вилився в наші серця. Цей дух істини спонукає нас називати Бога Отцем і святить Його Батьківське Ім'я. Ми також віримо в Ісуса і любим Його всім серцем, “бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам” (Рим.5:5). Слід визнати, що єдність Святої Трійці прихована від невідроджених Святим Духом, тому, що вони не можуть збагнути сутність цієї славної істини.

Коран, насправді, не заперечує Трійцю, в яку вірять християни. Він виступає проти сектантської трійці, яку відкидають самі християни. Коран заперечує трійцю, яка складається з батька, матері і сина (сура Маїда 5:116). Коран також не підтримує вчення, що Бог — це син Марії (сура Маїда 5:17,72), чи те, що Він лише третій з трьох (сура Маїда 5:73). Все ж вірне розуміння Святої Трійці в Біблії зводиться до того, що Бог від віку до віку один: Він є Отець, який говорить через Своє Слово і діє через Святого Духа. Ми відкидаєм біологічну трійцю батька, матері і сина. Відкидаємо ми також ствердження, що Бог — це Христос, син Марії. Ми сповідуємо Бога-Отця, Бога-Сина і Бога Духа Святого, як одного і єдиного Бога.

03.5 - Що говорить Старий Заповіт про Трійцю?

Серед віршів Старого Заповіту є дивна вказівка на єдність Бога у Святій Трійці. Коран не може цього заперечувати.

Пс.2:7,12. Тут ми бачимо Боже відкриття про Ісуса, яке було дане за тисячу років до Його народження: “Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.” Він попереджує народ: “Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі.”

Ісаї 7:14. За 700 років до народження Христа: “Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл (тобто “з нами Бог”).

Ісаї 9:5. Велика обітниця: “Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічності, Князь миру”. Ці Божі Слова у Старому Заповіті свідкують про Божественність Ісуса і про Його досконалу єдність з Отцем.

Згідно з 2 Самуїла 7:12-14, царю Давиду було обіцяно, що один з його нащадків, який “вийде з утроби” його, в той же час буде і Сином Божим. З тих пір, Месію чи Давидового Сина стали називати також і Сином Божим.

У Псалмі 109:1 написано: “Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ворогам Твоїм!” Невже існує два Господа? Зовсім ні! В цьому випадку описана досконала єдність між Богом-Отцем, Сином і Святим Духом.

Бог з самого початку говорив у множині: “Створімо людину за образом нашим, за подобою нашою” (Бут. 1:26).

Це говорить про те, що свідчення про єдність Святої Трійці не видумане християнами. Бог відкрив цю істину ще за тисячу років до народження Христа. Хто може виступити проти Божого відкриття?

03.6 - Що говорить Коран про Божественність Ісуса Христа?

Про єдність Бога-Отця, Сина і Святого духа свідчать не лише П'ятикнижжя Мойсеєве, Псалми і Пророки; і в Крані є аяти, які підтверджують це християнське свідоцтво. Якби кожен мусульманин читав Коран з відкритим розумом, то його переконали б аяти, в яких говориться про народження Ісуса Дівою Марією. Ісус родився як Слово Аллаха без людського втручання. Аллах вдихнув Дух Святий в Діву Марію і тоді народився Ісус (сура Анбія 21:91 і Тахрим 66:12).

В сурах Аль Імран 3:45 і Ніса 4:171 і Марям 19:43 по-особливому ясно говориться про те, що Ісус є втілене слово. Аллаха і дух від Нього. Ці аяти відлунюють слова із Єванелія від Івана: “І Слово сталося тілом, і перебувало між нами...і ми бачили славу Його” (Ів. 1:14)

В сурах Бакара 2:87, 352 і Маїда 5:110 читаємо про те, що Христос силою Святого Духа виліпив з глини подобу птаха і, дихнувши, зробив її живою! Він зціляв сліпих і прокажених, воскрешав з мертвих за дозволом Аллаха. В Корані чітко показано досконалу єдність між Аллахом, Христом і Святим Духом у всіх їх діях. Чому ж мусульмани вперто відкидають Бога і Його Месію?

В сурі Мар'ям 19: 21 сказано: ”Ми зробимо його знаменом для людей і милістю від Нас”. Дивно, як Аллах в Корані завжди говорить у множині і як Він називає Христа Милістю від Милостивого. Це означає те, що Він є та ж сутність від Божественного єства.

Цілий ряд висловів у Старому Заповіті і Корані вказують на єдність Трійці. Біблія закликає нас прославляти Бога разом з ангелами словами: “Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його!” (Іс.6:3). Трьохразове повторення слова “свят” вказує на те, що святий Отець, святий Син і святий Дух Святий, і вони — Єдиний Бог в досконалій святості.

03.7 - Християнська віра в Божественність Ісуса Христа

Коли апостоли Христові одноголосно свідчили про Божественність Христа, це аж ніяк не було перебільшенням. Незважаючи на смертельну небезпеку, апостол Павло відкрито заявляв: “Христос є образ невидимого Бога”. (Кол. 1:15). Іван сповідував: “І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця” (Ів. 1:14). Апостол Петро засвідчив: “Ти Христос, Син Бога Живого” (Матв. 16:16).

Нікейський собор так сформулював християнську віру: “Христос є Бог від Бога, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, Народженого, Несотворенного, Одноістотного з Отцем”.

Мусульмани та іудеї помістили Божу всемогутність в жорсткі рамки своїх доктрин. Хто може відкидати відкриття Бога про Самого Себе? Хто має право заперечувати проти того, що в Бога є Син і Він віддав Його в жертву заради спасіння світу? Бог вільний! Христос існував ще до закладин світу. Він став людиною, щоб примирити світ з Богом і відновити небесний мир. Ісус пржив безгрішне життя, щоб взяти на Себе гріхи всього світу. Іван Хреститель так казав про це Божественне покликання Христа: “Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!” (Ів.1:29). Ось так ми отримали усиновлення і стали дітьми Божими. Тепер прощені наші гріхи, і ми називаємо Бога нашим Отцем. Христос затвердив велике спасіння для всіх людей, і не лише для християн. Його спасіння здійсненне і для індусів, і для буддистів, і для юдеїв, мусульман та атеїстів. Він дарує життя вічне кожному, хто повністю довіряє Йому і приймає Його як своїм особистим Господом і Спасителем. Син веде нас до Отця, а Отець привертає нас до Сина. Бог дав нам відкриття про Себе під час хрещення Ісуса в Йордані: “Це Син Мій улюблений, що Його я вподобав!” (Матв. 3:17). Хто може зупинити голос з неба?

03.8 - Яка ціль Першої Заповіді?

Ціль Першої Заповіді складається з любові до Бога. Мойсей виразив її в самій важливій заповіді: “І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!” (Повтор. Закону 6:5). Ми або ж любим Бога і живемо у згоді з Його Духом, або ненавидимо Його і живемо проти Його волі. Якщо ми насправді любим Бога, то ми думаємо про Нього, слухаємо Його, чинимо так, як Йому до вподоби, живемо для Нього. Той, хто любить Бога, бажає Його так, як наречена свого нареченого, адже наречена постійно перечитує листи від свого коханого. А людина, яка впирається у своїй гордості, вважає себе саму напівбогом і відвертається від істинного Бога. В кінці кінців, вона забуде Його Слово і в своєму жорстокосерді зазнає Божого гніву.

Але ті, хто любить Христа, відкриті Духу Божому. Вони приймають прощення за всі свої гріхи і ходять в силі Духа Святого. Вони змінюються в образ свого Отця, молячись кожен день про те, щоби ім'я Отця святилось в їхньому житті, в їхньому домі. Якщо ми насправді любимо Бога, то ми звертаємось до Нього і отримуємо благодать на благодать. Наша совість освячується кожен день, ми живемо в свободі дітей Божих і приймаємо участь в Його духовному служінні. Всі ті, хто істинно люблять Бога, відкидають ідоли і твердо стоять в Новому Заповіті, таємниця якого відкривається в словах, які нині стали основою нашої віри і нашого життя: “Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває” (1Ів. 4:16).

Mobile device - Print - Top