Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson

2. Гнів Божий відкривається на людей (Римлян 2:1-3:20)

г) Обрізання духовно невигідне (Римлян 2:25-29)

---

РИМЛЯН 2:25-29
25 Адже обрізання дає користь, якщо виконуєш Закон; якщо ж ти є порушником Закону, то твоє обрізання стало необрізанням. 26 Якщо необрізаний виконує постанови Закону, то хіба його необрізання не вважатиметься обрізанням? 27 І той, хто від природи не був обрізаний, але виконує Закон, він осудить тебе – того, хто через Писання та обрізання є порушником Закону. 28 Тому що не той юдей, хто є ним з вигляду, і не те обрізання, що є назовні, на тілі. 29 Але той юдей, хто всередині такий; і те обрізання, що є в серці за Духом, а не за буквою; і такому похвала не від людей, а від Бога.

Коли він зламав гордість віруючих юдейського походження, як народу Закону і вчителів народів, Павло почув у своєму дусі, як деякі з них сказали: «Так, ми помиляємося, бо ніхто не є досконалим, окрім Бога. Але ми маємо обітницю обрізання, бо Всевишній був заручений цим символом Закону з нашим батьком Авраамом і всім його нащадками. Таким чином, ми належимо Богові не тому, що ми праведні, а тому, що Він нас вибрав».

(Вірш 25) Тоді Павло, який був знавцем релігійного вчення Мойсеєвого Закону, відповів на їхнє хибне враження, сказавши, що заповіт з Авраамом не скасовує Закону, бо заповіт залежить від Закону, так само як і Закон залежить від заповіту, про що Господь відверто сказав Авраамові: «Я – всемогутній Бог; ходи переді Мною і будь непорочним» (Буття 17:1). Цей вірш був умовою підтвердження заповіту, коли Авраам не повірив першій обітниці і без Божого керівництва народив від єгипетської рабині свого первістка Ізмаїла.

Так, Павло доводив християнам єврейського походження в Римі, що немає заповіту без Закону, і що обрізання не має ніякої цінності без дотримання заповідей. В принципі, він бачив в обрізанні хороший символ того, що Бог очищає грішника від його походження, а потім віруючий і його насіння підкоряються Богу.

Однак цей принцип діє лише доти, доки учасник заповіту виконує волю Божу. Коли ж віруючий порушує заповіді і грішить проти Бога, він буде вважатися необрізаним, незважаючи на своє обрізання, далеким від Бога і чужим для Нього.

(Вірш 26) Але якщо язичник вивчив і дотримувався Закону в силі Святого Духа, то той, хто вважався фізично необрізаним, буде вважатися Богом обрізаним, включеним в Закон і обраним від вічності, тому що завіт і обрання є лише для того, щоб оновити і виховати обраних. Той, хто досягає моральної мети у своїй поведінці, не обмежуючись стінами Старого Заповіту, вважається включеним у Заповіт.

(Вірш 27) Для єврея стати порушником Закону – це насправді в очах Бога стати необрізаним. Не тільки язичник є справжнім євреєм, якщо він дотримується вимог Закону, але й той, хто фізично не обрізаний, буде судити єврея, який має фізичні якості, але не має послуху; бо символ обрізання не рятує людину, але святі справи і поведінка людини доводять, що вона пов'язана з Богом, і що Божа сила діє в її немочі.

(Вірш 28) Після цього майстерного удару, спрямованого на юдейську традицію, Павло переходить до опису імені «юдей», яке необхідно пам'ятати і розпізнавати в наші дні. Юдей – це не той, хто народився від єврейського кореня, розмовляє івритом і має гачкуватий ніс, і не той, хто вірить у Закон, робить обрізання або молиться по суботах, а той, хто угодний Богові. Угодний Богові єврей – це той, хто доводить свої стосунки з Богом любов'ю, смиренням, святістю і досконалістю. Відповідно до цього духовного опису, Ісус є єдиним досконалим євреєм. Через те, що Він суперечив впертим юдеям, вони розіп'яли Його у своєму лицемірстві; а через Його лагідний дух народ Авраама переслідує народ Ісуса і до сьогоднішнього дня. Опис значення слова «юдей», як писав Павло, вимагає від нас зміни нашого мислення.

(Вірш 29) Обрізання не є доказом приналежності Бога до певного народу чи віруючого, навіть якщо б це було сотні разів написано у Святому Письмі, бо Бог не хоче лінивих партнерів у своєму заповіті, але улюблених з оновленими серцями, наповненими Його Святим Духом. Тільки новонароджений вважається в очах Божих партнером по заповіту. І Він благословляє всіх, хто приносить плоди Його Духа, посиленими благословеннями. Натомість ті, хто називає себе юдеями чи християнами, але виступає проти Духа Христової любові, не приймаються Богом, незважаючи на їхні чисті переконання, але вважаються Його ворогами, а Він – їхнім Суддею.

МОЛИТВА: Святий Боже, дякуємо Тобі за те, що в минулому Ти був заручений зі своїм близьким другом Авраамом та його дітьми символом обрізання. Ми також дякуємо Тобі за те, що Ти прийняв нас у Свій новий завіт. Прости нам, якщо ми не ходили повністю в святості, або поводилися так, ніби наші серця не були обрізані і оновлені. Очисти нас від усіх чужих духів і дай нам смирення і любов Христа, щоб ми завжди слідували за Ним.

ПИТАННЯ:

24. Яке значення має обрізання в Старому і Новому Завітах?

Через власну черствість і нерозкаяність серця
збираєш собі гнів на день гніву
і виявлення справедливого Божого суду.
(Рим 2:5-6)

Mobile device - Print - Top