Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson

10. Проповідь Петра в храмі (Дії 3:11-26)

---

ДІЇ 3:11-16
11. Цей чоловік тримався Петра та Івана, і весь народ, дуже здивований, побіг до них у ту частину Храму, що зветься колонадою Соломона. 12. Побачивши це, Петро промовив до народу: «Ізраїльтяни, чому це так здивувало вас? Чому ви дивитесь на нас, ніби ми своєю силою або своїм благочестям зробили так, щоб цей чоловік ходив? 13. Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова, Бог наших батьків, прославив Свого Слугу Ісуса, Якого ви зрадили й зреклися перед Пилатом, незважаючи на те, що той вирішив Його відпустити. 14. Ви зреклися Святого та Праведного й просили, щоб вам визволили вбивцю. 15. Ви вбили Засновника життя, але Бог воскресив Його з мертвих, і ми – свідки цього. 16. Через віру в Його ім’я цей чоловік, якого ви бачите й знаєте, був зміцнений. Ім’я Ісуса та віра, котра дається через Нього, зцілили повністю його перед вашими очима.

Коли натовп відчуває силу певного лідера, він поспішає до нього, щоб отримати деякі з його дарів. На жаль, досвід показує, що більшість лідерів не дають Божу силу своїм послідовникам, а пропагують і поширюють свою власну владу. Вони обіцяють своїм послідовникам золоті гори й ніколи не виконують своїх обіцянок.

Петро був здивований поведінкою юдеїв, адже вони не визнавали істини, і сила Божа не діяла в них. Тому він спочатку звільнив їх від вшанування своєї особи, щоб вони покладалися не на його власний дар, а тільки на Бога, як каже Господь: «Проклята людина, що надіється на людину». Петро свідчив, що людська сила і релігійне благочестя не можуть ні зняти гріхів, ні зцілити хворих. Люди не приносять користі. Вони – лише надуті павичі, які виставляють себе напоказ.

Тоді апостол вказав на унікальну людину, яка може дати нашому неспокійному світові силу і надію. Ця людина – Ісус з Назарету. Петро не назвав Його Христом, але використав слово «Слуга Божий», що в перекладі з грецької означає «раб Божий» і водночас вказує на покірність Христа Отцеві, бо в цій добровільній покірності ми знаходимо досконалість і тріумф Христа. Також і тому, що Син Божий не зробив собі ніякої репутації, став людиною, упокорився, прийнявши вигляд раба, і став слухняним волі свого Отця аж до смерті, навіть до смерті хресної. Тому й Бог возвеличив Його і дав Йому ім'я, що вище від усякого імені. Тому Петро правильно сказав, що Бог прославив свого Слугу Ісуса, бо прославлення імені Ісуса Христа – це прославлення Святого Духа, який є самим Богом.

Петро не говорив від імені незбагненного, невідомого великого Бога, але називав Бога Богом Авраама, Ісаака та Якова, бо Він об'явився тим патріархам, яких вибрав і яких не залишив. Бог батьків народу воскресив свого Слугу Ісуса з мертвих. Ця дієва, божественна подія стала емблемою проповіді апостолів. Розп'ятий Ісус не залишився мертвим, а є живим. Апостоли є свідками того, що вони бачили Його, розмовляли з Ним і переконалися в Його житті та Його дивному тілі після смерті.

Святий Дух не тільки задовольняється тим, що показує благодать і перемогу Бога, але завжди вказує на найпотаємніші гріхи людини, бо Дух Божий святий. Юдейський народ не прийняв Божого Обранця, а відкинув і відрікся від Нього, хоча римський намісник визнав Його невинним. Вони наполягали на тому, щоб язичницький намісник перекрутив правду і розіп'яв Сина Божого. Ця промова прозвучала неподалік від Башти Антонія, яка височіла над відкритим простором храму, де Ісус вже навчав на Соломоновому ганку. Слухачі відчували несправедливість, яку вони чинили, коли ці будівлі були свідками проти них. Петро, рибалка людей, продовжив свою промову. Він зняв покривало побожності з облич убивць і затаврував їх відмовою від Агнця Божого та вибором Варавви, вбивці і розбійника. Цей вибір виявив їхній злий дух і занепалий розум.

Святий Дух спонукав Петра назвати Христа, народженого від Святого Духа, «Святим». Він продовжував бути святим, хоча й поніс на Собі гріх усього світу. Цей невинний був втіленим життям Бога. Той, хто залишається безгрішним, не помер навіки. Однак у смерті Ісуса сталося неможливе: помер Князь життя. Щоб пояснити сутність Ісуса, Петро у своїй промові перед народом не використовував титулів «Христос» чи «Син Божий», але вклав в ім'я Ісуса весь їхній зміст.

Промовець поступово продовжував свій суд над вбивцями і сказав: «Бог любив Ісуса з Назарету. Але ви чинили опір Божому Духові і вбили улюбленого Сина Святого. Ви злочинці, вороги і супротивники Божі. Ви прийшли до храму, щоб помолитися і отримати благословення, але Бог не відповідає на ваші молитви, бо ви вбили Слугу Божого Ісуса Праведника».

Тоді неосвічений чоловік засвідчив, що Бог простягнув руку і взяв до себе не Мойсея, Іллю чи Івана Хрестителя, а Ісуса, якого юдеї зневажали і мучили. Воскресіння Ісуса є доказом Його святості та відповідності Божому благоволінню. Господь Ісус живий, присутній і близький до вас. Свідчення Петра стосується нас і підтверджує, що Христос не зотлів у гробі, як усі люди, а розірвав тенета смерті і тепер живе у славі Бога Отця.

На підтвердження цієї страшної для юдеїв звістки Петро вказав своїм слухачам на зціленого чоловіка, який стояв серед них і якого вони знали довгі роки. Його оновлені м'язи і випрямлені кістки були підтвердженням правдивості свідчення Петра і доказом воскресіння Христа.

Лікар Лука через звернення Петра пояснив нам, що зцілення приходить тільки по благодаті. Навіть віра в Ісуса є результатом благодаті Спасителя в людині. Віра в ім'я Ісуса означає впевненість у Його присутності, впевненість у Його рятівній волі, нашу відданість Лікареві-цілителю і міцне дотримання Його спасенного слова. Ім'я Ісуса сповнене сили. У нашому світі немає іншої конструктивної сили, окрім цього унікального імені Ісус. Святий Дух спасає, зцілює і освячує тільки цим унікальним ім'ям. Не дивно, що сатана намагався тисячами способів спотворити це ім'я, змусити людей забути його або замінити іншими відомими іменами. Тепер, дорогий брате, ти знаєш і чуєш істину. У Людині Ісусі з Назарету тілесно перебувала вся повнота Божества. Той, хто присвячує себе Йому, відчуває Його силу. Вічна Божа сила звершується в нашій немочі.

Дієва віра – це велике таїнство, адже це сміливість і впевненість віруючого, який повністю покладається на ім'я Ісуса. Його довіра зростає через постійний погляд на Спасителя. Ісус очікує твоєї неподільної віри, твого міцного тримання за Розп'ятого і твоєї участі в силі Його воскресіння. Прийди до Ісуса, бо Він є автором і звершувачем твоєї віри. Поруч з Ним твоя душа одужає, твій дух оновиться, а твоє життя зміниться. Твоя віра спасла тебе.

МОЛИТВА: Господи Ісусе Христе, дякуємо Тобі за те, що Ти відкрив нам Своє ім'я і показав нам, що Ти є істинний Бог від істинного Бога, єдиносущний з Отцем. У Тобі діє сила Всемогутнього. Не відкинь нас від Твоєї присутності і не відніми від нас Твого Святого Духа, але наповни нас елементом Твоєї любові, щоб ми продовжували перебувати в Твоїй силі і поширювати Твоє ім'я в усьому світі.

ПИТАННЯ:

19. Що означає віра в ім'я Ісуса з Назарету?

Mobile device - Print - Top