Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson

4. Заснування церкви в Филиппах (Дії 16:11-34)

---

ДІЇ 16:11-15
11. Отже, з Троади ми відпливли прямо в Самофракію, а наступного дня – у Неаполь; 12. звідти ж – до міста Филиппи, що було римською колонією та головним містом тієї частини Македонії, і залишилися в тому місті на декілька днів. 13. У Суботу ми вийшли за ворота до річки, де, за звичаєм, було місце для молитви. Присівши, почали розмовляти з жінками, які там зібралися. 14. Серед них була одна, на ім’я Лідія, з міста Тіятира, вона торгувала пурпуровою тканиною. Лідія шанувала Бога. Господь відкрив її серце, щоб уважно сприймала все сказане Павлом. 15. Після того, як вона та її родина були охрещені, Лідія запросила нас, кажучи: «Якщо ви вважаєте мене вірною Господеві, то зайдіть до мого дому й живіть». І переконала нас.

Шторм Божої любові перемістив корабель Його апостолів з Азії до Європи. Зазвичай така подорож займала п'ять днів і п'ять ночей. Однак, всупереч звичаю, що склався раніше, корабель прибув за два дні. Павло не став затримуватися в морському порту, а одразу ж вирушив до міста Филиппи, центру провінції.

Август Цезар розгромив убивць Юлія Цезаря, коли пере-слідував їх до цього міста, на рівнинах якого відбулися відомі жахливі битви. Після цього він підняв, розширив і прикрасив Ліппіфію, звільнив її від податків і зробив при-тулком для відставних солдатів. Це місто було схоже на Антіохію, сирійське місто за своєю атмосферою і режимом.

Павло був схвильований і горів бажанням зустрітися з ма-кедонянином, якого він бачив у видінні. Як дивно! Він не знайшов нікого, хто б дбав про Христа і його спасіння. Всі вони прагнули до задоволення і легкості. Слуги Христові не знайшли юдеїв, бо в місті переважав військовий характер, а не комерційна діяльність, і чоловіки замислилися, чи не було видіння нав'язливою ідеєю, а поклик – відображенням їхніх власних бажань.

Павло знав, що в містах, де не було юдейських синагог, євреї щосуботи збиралися на березі річки за містом для спільної молитви та омивання перед і під час богослужінь. Апостол вийшов з міста на берег Гангіту, за два кілометри від міста, де побачив юдейських та грецьких жінок, які зібралися на молитву. Побачивши їх, Павло замислився: «Яке відношення до мене мають ці жінки? Я бачив у видінні чоловіка, а не жінку. Я не шукаю чужих жінок».

Дух Святий зробив апостола язичників смиренним. Він не розрізняв багатих і бідних, великих і малих, чоловіків і жінок, вільних і рабів, білих і чорних, але задовольняв кож-ну душу, спраглу Слова Божого, і говорив до жінок, що сиділи, з повнотою спасіння.

Однією зі слухачок була торговка пурпуром, яка походила з міста Фіатіра в Малій Азії, країни, в якій Святий Дух заборо-нив апостолам проповідувати. Але зараз вона перебуває в македонському місті Филипах і слухає Євангеліє спасіння. Вона була багатою, займалася виготовленням багряниці, найціннішого товару того часу. Вона була активною і вміла розрізняти людей, і незабаром вона відчула силу Божу, яка виходила від апостолів. Уважно слухаючи Євангеліє, вона почула голос Божий. Тоді Господь відкрив її серце, і вона була просвітлена і відродилася відразу, не через її особи-сту доброту, а тому, що вона слухала і жадала слова Божо-го. І сьогодні Євангеліє оновлює серця тих, хто шукає Божої правди, і Дух істини живе в тих, хто йому підкоряється.

Лідія була модницею, яка одягалася відповідно до най-новіших і найулюбленіших стилів в одязі. Вона була розум-ною і досвідченою. Вона одразу розпізнала серце спасіння і попросила про хрещення, бо вірила, що Ісус є Сином Бо-жим, який простив її гріхи на хресті. Вона підкорилася воді хрещення, сповнилася Святим Духом і пізнала любов, істи-ну і вічне життя.

Як чудово! Павло охрестив не тільки цю жінку, але й усю її родину, включаючи чоловіка, дітей, слуг і всіх її співробіт-ників. Павло був переконаний силою Божого Духа, що во-на, просвітлена, може просвітити й інших, і що вона, обда-рована Божою любов'ю, може на ділі зробити з егоїстичних слуг Господніх. Яке велике твоє серце, Павле! Ти не мав довгого уроку підготовки до хрещення, але мав відвагу від-дати цілу групу Христу, вірячи, що Він завершить розпочату справу. Павло знав, що Христос, а не він сам, спасає тих, хто вірить.

Тоді багата віруюча попросила Павла і трьох його супут-ників прийняти її гостинність на час їхнього перебування в місті та відкрила свій будинок як центр євангелізації. Але Павло не захотів прийняти цю допомогу і вважав за краще, щоб він і його супутники працювали своїми руками, щоб за-безпечити себе всім необхідним. Однак розумна купчиха наполягала на Божих людях, поки вони не прийняли її за-прошення, і вони залишилися, щоб зміцнювати новонавер-нених. Павло прийняв її гостинність, і таким чином його лю-бов перемогла те, до чого він звик, бо любов була його найважливішим принципом.

У видінні Павло бачив чоловіка, але наверненою була жінка. Апостол походив з релігії, яка віддавала перевагу чоловікам, але в Європі Христос вперше вибрав жінку. Ми бачимо в цих подіях символи свободи жінки та вміння апо-стола слухати Святого Духа. Євангеліє прийшло в Європу через послух апостола, і першим плодом стала жінка, про-давець багряниці.

МОЛИТВА: Господи, дякуємо Тобі за те, що Ти відкрив серце Лідії і відповів на її прагнення злиттям Твого Духа. Прости нам наше обмежене мислення і збільш наші серця на шляху смирення і любові, щоб ми могли дозво-лити дівчатам і жінкам також чути істину Євангелія з усією чисто-тою і мудрістю.

ПИТАННЯ:

79. Яке диво сталося в житті Лідії? Чому Павло охрестив усю її родину?

Mobile device - Print - Top