Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson

2. Симон-чаклун і діяння Петра та Івана в Самарії (Дії 8:9-25)

---

ДІЇ 8:9-13
9. Був один чоловік, на ім’я йому Симон, що до того в цім місті займавсь ворожбитством та дурив самарійсь-кий народ, видаючи себе за якогось великого. 10. Його слухали всі, від найменшого аж до найбільшого, кажу-чи: Він сила Божа, що зветься велика! 11. Його ж слу-халися, бо він їх довший час дивував ворожбитством. 12. Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім’я Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристилися. 13. Увірував навіть сам Симон, і, охри-стившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знамена великі, він дуже дивувався.

У той час регіон Наблуса був затьмарений неправедним духом. Крім того, що самаряни відійшли від істини Закону, оскільки їхня релігія була сумішшю різних релігій, багато злих духів оволоділи ними, наповнили їхні домівки і всели-лися в їхні підкорені уми, особливо в Самарії, де злий дух оволодів Симоном, відомим чаклуном, та його послідовни-ками. Однак, коли прийшла добра звістка Євангелія, узи темряви впали з багатьох, бо слово Христове звільняє тих, хто зв'язаний. Небесне світло проганяє темряву диявола, бо Христос і сьогодні є Переможцем.

Чаклун, який своїми силами панував над багатьма людьми, стверджував, що він є кимось великим, а ті, хто йшов за ним, називали його силою великого Бога. З цього ще раз випливає, що суть сатанинського духу – це гордість, пиха і панування. Натомість Христос лагідний і смиренний сер-цем. Він віддав всю славу і честь Своєму Отцю і помер у вигляді злочинця замість нас.

Коли Пилип, апостол смирення в силі Христа, прийшов у темне місто, світло Євангелія просвітило багатьох людей. Ті, хто йшов слідом за чаклуном Симоном, поспішили до Пилипа і повірили його слову. Вони не шукали спасіння від своїх гріхів, не каялися, але дивувалися чудесам, що тво-рилися в ім'я Христа, і бажали брати участь у Його силі та захисті. Вони хрестилися натовпами, але насправді їхня віра в Христа не була постійною вірою, а лише переконан-ням і захопленням тим, що говорив і робив Пилип.

Ця віра не є справжньою духовною вірою. Натовпи людей поспішали до Пилипа, могутнього лідера, але вони не наверталися. Це поверхневе почуття охопило і Симона-чаклуна, який відчув велику Божу силу у Пилипі, підкорився начебто посланцю Христа і охрестився, щоб пережити нову думку, але його серце залишилося жорстоким, а дух – кам'яним, бо він був сповнений найнижчими духами. Він вдавав із себе лицеміра з вірою. Він тримався Пилипа, а не Ісуса, і хотів через постійне спостереження за цим Божим чоловіком перейняти від нього таємниці Його сили і ра-дості. Але він щораз більше дивувався, бо на власні очі ба-чив силу Христа, що витікала з Пилипа, а він так і не зміг її осягнути.

З пробудження в Наблусі від руки Пилипа ми дізнаємося, що ні прийняття людьми Слова Божого, ні рясне витікання Божих сил не означають щирого покаяння, істинної віри, навернення і спасіння, бо всі природні люди, як правило, є релігійними людьми, які занадто готові вірити духовним чу-десам, аплодувати натхненним промовам і підкорятися привабливим благовістям, але вони не є відданими Христу, який був розіп'ятий, і не бажають відректися від самого се-бе. Чи ви посаджені у Христі? Чи ви шпигун в Його Церкві?

МОЛИТВА: Господи, дякуємо Тобі за те, що Твоє Євангеліє – це сила благословен-ня, яка виганяє демонів і звільняє тих, хто вірить. Допоможи нам не залишатися бездіяльними в рідному місті, де ми народилися, але йти в наші околиці і проповідувати Твоє ім'я, щоб злі духи виходили в ім'я Ісу-са, а люди каялися і відроджувалися Твоїм Святим Духом. Амінь.

ПИТАННЯ:

44. У чому був гріх Симона? Який шлях Петро вказав йому, щоб він зміг подолати його?

Mobile device - Print - Top