Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson

11. Петро та Іван ув'язнені та вперше приведені до суду (Дії 4:1-22)

---

ДІЇ 4:12-18
12. Немає ні в кому іншому спасіння, бо немає під небом іншого імені, даного людям, яким ми маємо бути спасенні. 13. Побачивши сміливість Петра та Івана й зрозумівши, що це звичайні та неосвічені люди, здивувалися та усвідомили, що вони були з Ісусом. 14. Але оскільки бачили, що біля них стоїть зцілений, не могли їм нічого заперечити. 15. Тоді наказали їм вийти із Синедріону та почали радитися між собою, кажучи: 16. «Що ж нам робити з цими людьми? Адже всі жителі Єрусалима знають, що через них відбулося явне знамення, і ми не можемо цього спростувати. 17. Однак щоб це не поширювалося далі серед народу, накажімо їм більше не говорити про це ім’я жодній людині». 18. І, покликавши їх, заборонили говорити й навчати в ім’я Ісуса.

Петро зцілив кульгавого в ім'я Христа. Апостол знав, що це зцілення вказує на мету Ісуса – повністю спасти людину і привести її до вічного життя, бо Господь не допомагає віруючому частково, а спасає нас повністю – і тілом, і духом, і душею. Божа любов перевершує всі наші сподівання і розуміння. Старший з апостолів підсумував свій захист відомим твердженням: «Спасіння немає ні в кому іншому». Простий рибалка з Тиверіадського озера засвідчив освіченим богословам і вченим юристам, що вони сліпі, незважаючи на знання Святого Письма, бо всі дипломи, товсті томи, фальшиве благочестя і збереження страшної влади не допомагають отримати спасіння. Але віра в Ісуса, зустріч з Живим Воскреслим і проживання Святого Духа в серці дарує спасіння.

У чому полягає наше спасіння? Це визволення від Божого гніву через наше освячення кров'ю Христа. Спасіння – це перемога над смертю через наше входження у вічне життя. Христове спасіння означає отримання божественної сили творити добро, не впадаючи в гріх. Справжнє спасіння вище, глибше, ширше і сильніше, ніж люди думають. Диявол не має влади над тим, хто вірить в Ісуса. Той, хто присвячує себе Спасителю, перемагає в Ньому.

Христос завершив спасіння всіх людей, коли помер замість нас на хресті, праведний за неправедних і вічний за тих, хто сумує. Господь покрив наші гріхи і по-справжньому виправдав нас, знаючи, що ніхто не може врятувати себе сам. Ось чому Син Божий став Сином Людським, щоб сини людські стали синами Божими. Таким чином Христос відкупив нас, щоб ми могли прийняти усиновлення як сини. Святий, Урочистий Суддя не проти нас. Він наш люблячий Отець. Христос своєю смертю викупив Святого Духа, щоб Божа любов вилилася в наші серця.

Всі люди запрошені прийняти Христове спасіння. Спасіння не можна знайти ні в кому іншому. Всі релігії, філософії, людські думки та добрі справи не є достатніми для отримання Божого благовоління. Тільки в крові Христа є наше визволення. Без неї ми гинемо. Тому прийняти Христове примирення і приєднатися до Його заповіту стало необхідністю і божественним обов'язком. Хто не приймає Ісуса, той відкидає Божу любов і не знаходить спасіння. Немає іншого шляху до Бога, окрім як в Ісусі.

Цей всеосяжний сенс виклав Петро, рибалка людей, на раді первосвящеників, богословів, книжників і знавців права. Він не говорив багато, але підсумував Євангеліє в одному висловлюванні. Але судді саркастично посміхалися до нього, бо він говорив жаргонною мовою, простими реченнями, без пишномовності. Всі вони бачили, що він і юнак, який стояв поруч з ним, були неосвіченими. Однак вони не могли заперечити, що з цих двох людей виходила сила Божа. Сила Христова проявилася в захисній промові Петра, який засвідчив наказ свого живого Господа правителям свого народу про те, що вони є вбивцями. У цій же позиції він запропонував винним безкоштовне Боже спасіння в ім'я Ісуса.

Напевно, суддям було байдуже до звернення апостола, до того, що він пропонував їм спасіння. Вони не бажали піклуватися про нього. Однак ім'я Ісуса на його язиці дратувало їх, бо вони хотіли забути і уникнути його, щоб більше ніколи не чути. Їх не цікавило зцілення жебрака, який заслуговував на Божий гнів, бо лицемірні культурні люди були позбавлені любові. Їхньою головною турботою були їхні книги, їхні красномовні вчення і їхня гідність.

Сміливість і відвага двох апостолів, які не боялися покарання, вразила присутніх. Крім того, присутність зціленого біля них не дозволила суддям засудити апостолів за звинуваченням у богохульстві та обмані. Тому вони таємно порадилися між собою після того, як відправили обвинуваченого в сторону з ради.

Врешті-решт, вони не знайшли іншого рішення, як заборонити їм більше проповідувати в ім'я Ісуса. Вони зрозуміли, що це ім'я було причиною влади Його послідовників, а також небезпекою для народу та його звичаїв. Тому вони заборонили двом апостолам говорити, навчати чи вимовляти це ім'я, боячись, що ім'я Ісуса може творити чудеса. У цьому полягає суть сатанинського задуму: припинити будь-яку проповідь найбільшого імені, щоб сила Божа не спасала серця. А ти стримуєш свій язик, щоб не говорити в ім'я Ісуса? Чи ти свідчиш про Нього? Спасіння немає ні в кому іншому, і ти несеш відповідальність за проповідь цього імені, щоб спасти своїх друзів, бо без свідчення немає спасіння.

МОЛИТВА: Господи Ісусе, дякуємо Тобі за те, що Ти врятував нас, що гинули, простив нам наші гріхи і взяв нас до життя вічного. Твоя смерть стала нашим життям, а Твої страждання принесли нам радість. Допоможи нам мати достатньо відваги, щоб свідчити про Твоє ім'я з усією сміливістю, не боячись ні начальників, ні вчених, але свідчити їм і про їхні гріхи, і про Твоє спасіння.

ПИТАННЯ:

23. Чому спасіння всього світу зосереджене в одному лише імені Ісуса?

Mobile device - Print - Top