Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson

10. Проповідь Петра в храмі (Дії 3:11-26)

---

ДІЇ 3:17-26
17. Тепер, брати, знаю, що ви зробили це через незнання, як і ваші керівники. 18. Але так Бог здійснив те, про що говорив устами всіх пророків: Його Христос має страждати. 19. Отже, покайтеся та наверніться до Бога, щоб ваші гріхи були видалені 20. й настали від Господа часи відродження; і щоб Він надіслав призначеного вам Христа Ісуса, 21. Якого небо має прийняти до часу відновлення всіх речей, про що споконвіку говорив Бог устами Своїх святих пророків. 22. Адже Мойсей казав: „Господь, Бог ваш, підійме вам з-посеред ваших братів Пророка, подібного до мене. Його слухайтеся в усьому, що Він вам скаже. 23. І кожна душа, що не буде слухатися Цього Пророка, буде винищена з народу“. 24. Також і всі пророки – від Самуїла й після нього – проголошували ці дні. 25. Ви – нащадки пророків та заповіту, який Бог склав із нашими батьками. Він казав Авраамові: „Через твого нащадка всі народи землі отримають благословення“. 26. Коли Бог воскресив Свого Слугу, то надіслав Його в першу чергу до вас, щоб благословити та навернути кожного з вас від ваших злих учинків».

Петро не став суддею перед схвильованими юдеями, але назвав їх «братами», знаючи, що вони не народилися згори. Однак Ісус простив їм усі їхні гріхи на хресті, виливши на них Святого Духа, який був готовий оселитися у віруючих, бо обітниця була для них і для всіх, хто повірив. Петро вже переконався, що спасіння, яке стояло перед ними, пронизало їх, відповідаючи цілям благодаті в них.

Старший з учнів показав силу заступницької молитви Ісуса на хресті, коли сказав: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що чинять». Це було глибоке прояснення сенсу злочину юдеїв та їхніх провідників. Ця поблажливість з уст Петра залежала від його власного досвіду, адже воскреслий з мертвих Господь безоплатно виправдав його, незважаючи на його попереднє заперечення і богохульство. Він отримав прощення не за свої добрі справи і чисту поведінку, а всупереч його відкритим гріхам. Петро був натхненний своїм особистим досвідом, і він відкрив благодать Ісуса Христа повністю і абсолютно, оскільки він вже виявив гріхи своїх слухачів і з усією відвертістю і щирістю докоряв їм у саме серце. Після суду Святого Духа приходить освіжаюча, благословляюча втіха для віруючого, що кається.

Петро з надмірною цікавістю слухав слова Ісуса після Його воскресіння і зрозумів, що немає іншого шляху до спасіння світу, окрім як через страждання Христа. Агнець Божий мав померти, як і передбачали всі Божі пророки. Це була споконвічна воля Божа, яку Він вже визначив: покласти всі гріхи і ганьбу світу на Свого невинного Сина, бо тільки Він один був здатний і гідний померти замість нас у полум'ї Божого гніву. Небесний Отець, напевно, вважав за краще померти самому за злий світ, ніж віддати свого єдиного Сина. Але він є носієм всесвіту в своїй істоті, і у нього не було іншої альтернативи, окрім як дозволити своєму Синові померти замість нас, бо без його спокутної смерті не може бути прощення.

Помазання Христа Святим Духом явно проявилося в Його стражданнях, які Він прийняв на Себе, щоб замінити нас. Той, хто роздумує над хрестом, дивиться прямо в серце Бога, який полюбив смертних грішників і віддав свого слухняного Сина, щоб освятити безплідних непокірних.

Коли Петро підтвердив зі Старого Завіту, що Ісус з Назарету був Христом Божим, і що Він помер у згоді зі своїм Отцем, а не випадково від рук убивць, він розпочав свою широку проповідь і закликав своїх слухачів до навернення. Слово "покаяння" означає не лише почуття горя і сльози сорому, але й повну зміну життєвого шляху, відмову від фальшивих цілей і навернення до Христа, який є істинною божественною метою. Цей поворот включає в себе сповідування гріхів, визнання того, що ми заслуговуємо на Божий гнів, віру в безоплатну благодать і продовження прощення, щедро дарованого нам. Повне посвячення себе Богові з розбитим серцем зустрічає безмежну абсолютну благодать, бо Христос завершив наше спасіння на хресті. Той, хто вірить, виправдовується.

Там, де Божа праведність оселяється в серцях, починаються часи полегшення, миру з Богом і дарів Святого Духа. Віра в Христа після щирого покаяння – це не просто визнання способу життя Ісуса та ідейних наслідків Його смерті, але віра, яка веде до отримання Божественної сили через перебування Святого Духа. Чи увійшли ви в спілкування з Богом? Покайтеся і змініть свої життєві плани. Прийміть Христа як особистого Спасителя вашого життя, щоб жити в новому завіті і сповнитися Святим Духом.

Знай, дорогий брате, що головною метою цього завіту є не тільки прощення наших гріхів, отримання вічного життя і чудо церковних дарів, але пришестя самого Христа. Все створіння чекає на нього і прагне покласти край розділенню між Творцем і його творінням, щоб силою свого життя оновити загальну руйнацію у всесвіті. Це і є задумане оновлення, якого ми прагнемо. Відновлення у віруючих сьогодні є запорукою приходу повної слави, яка стане очевидною у пришесті Христа, який у свій час відновить все до первісного стану до гріхопадіння.

Отже, учні сприймали вознесіння Господа як підготовку до Його пришестя і знали, що Його перебування поза увагою Отця було необхідне для здійснення духовного перевороту на землі, щоб прокласти шлях до оновлення всього створіння і відновлення всього сущого. Вознесіння Христа було умовою, від якої залежало перебування Святого Духа, який розпочав оновлення серед нас.

Усі справжні пророки називають прихід Христа кінцем світової історії. Кінець нашого буття – це не суд, а радість оновлення, радість відновлення всього до своїх витоків. Центром цього творіння є сам обіцяний пророк, про якого говорив Мойсей, бо він є Гарантом нового завіту, який перевершує старий завіт Мойсея. Але той, хто відкидає цей новий завіт з Богом, не матиме більше надії, бо цей камінь у серці відкидає саму благодать, і Бог поглинає всіх людей, які відкидають Христа. Світова історія – це лише результат прийняття або відкидання Христа.

Після цього глибокого, розлогого опису Петро заохотив євреїв прийняти Ісуса, пояснивши їм, що вони є дітьми пророків і членами завіту, який Бог уклав з їхніми батьками, знаючи, що люди не уклали завіту з Богом як учасники на тому ж рівні, але вічний, святий Творець зв'язав себе зі своїм не досконалим, тимчасовим, грішним створінням. У цьому полягає велика благодать за своєю суттю.

Ця історія Бога з людьми почалася з вибору Авраама, коли Святий Бог сказав цьому мандрівникові, що один з його синів по плоті стане носієм Божого благословення для всіх родів землі. Бог здійснив свій задум, незважаючи на весь сатанинський спротив і людські невдачі. Він знав про наближення днів, коли Святий Дух розірве кордони Старого Завіту, закликаючи всі народи до спілкування з Богом. Проте Петро першим запропонував благодать юдеям, і кожен, хто увірував, був спасенний.

Бог благословив своїх ворогів, а тим, хто прибив Його Сина до хреста, дав шанс покаятися. Христос воскрес із мертвих у згоді з волею Отця, який воскресив Його з мертвих і підніс до Своєї слави, щоб Син поклав на Своїх послідовників усіляке духовне благословення на небесах. Господь насправді благословив серця підготовлених слухачів і привів їх до навернення. Людина не кається сама, але Дух Святий допомагає їй повірити в Христа. Однак, якщо людина не покається у своєму злі і не залишить свою злобу, вона не зможе увійти в спілкування з Христом. Бог очікує, що ми звернемося до Нього добровільно і свідомо, і Він закладає в нас початок майбутнього оновлення. А ти залишив свої гріхи і тримаєшся Христа?

МОЛИТВА: Господи Небесний, Ти готуєшся до Свого приходу і відновлення всього сущого. Допоможи нам триматися подалі від зла і перебувати у Твоїй благодаті, щоб Ти став єдиним кінцем нашого життя. Спаси багатьох з тих, хто готується навколо нас, як і нас Ти врятував Своєю благодаттю.

ПИТАННЯ:

20. Яка мета історії людства?

Mobile device - Print - Top