Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson

9. Зцілення каліки (Дії 3:1-10)

---

ДІЇ 3:1-10
1. Якось Петро та Іван о дев’ятій годині йшли разом у Храм на молитву. 2. Там був чоловік, каліка від народження. Його приносили щодня та клали біля храмових воріт, які називалися Прекрасними, щоб він міг просити милостиню в тих, хто заходив у Храм. 3. Побачивши Петра та Івана, які заходили в Храм, він попросив і в них милостиню. 4. Петро та Іван подивились уважно на нього, і Петро промовив: «Поглянь на нас!» 5. Той уважно подивився, сподіваючись отримати щось від них. 6. Але Петро сказав: «Золота й срібла не маю, але те, що маю, те й тобі даю: в ім’я Ісуса Христа з Назарета – встань і ходи!» 7. І, узявши каліку за праву руку, підняв. Одразу його ноги та коліна зміцнилися. 8. Підскочивши, він встав і ходив. Зайшовши разом із ними в Храм, він ходив, підстрибуючи та прославляючи Бога. 9. Весь народ побачив, що він ходить та прославляє Бога. 10. Упізнавши в ньому того, хто просив милостиню біля Прекрасних воріт Храму, вони наповнилися страхом та здивуванням від того, що з ним сталося.

Після того, як апостоли і члени церкви помолилися наодинці та спільно, вони разом пішли до храму. Вони не зневажали місце поклоніння своєму Отцеві, хоча самі стали храмом Святого Духа. За їхні безперервні молитви і чисту подяку Бог зодягнув їх надмірною силою, бо ніхто не знаходить духовної сили, окрім як у безперервній молитві та вивченні Біблії. Серця апостолів були сповнені Божою любов'ю, яка схиляється над бідними. Вони не проходили байдуже повз нужденних і бідних. Божа любов спонукає нас служити всім людям.

Коли Петро та Іван вийшли на подвір'я храму, наповнене людьми і галасом, щоб разом помолитися і отримати благословення, вони почули тихий голос поруч із собою. Вони обернулися і побачили бідного чоловіка, який був калікою від народження і не міг ступити жодного кроку без допомоги інших. Служителі Господні змилосердилися над бідолахою і захотіли йому допомогти. Дух Святий спонукав їх повірити в силу Ісуса і зміцнив їхню віру в Спасителя. І тоді Петро та Іван разом зрозуміли, що Господь хоче негайно прославити Своє ім'я в стражденному чоловікові.

Петро повинен був сказати бідлогі, що він не багатший за нього, бо члени ранньої Церкви утримувалися від власності і жили разом зі спільного фонду. Петро висловив принцип, який є очевидним у кожній живій церкві: «Ми не маємо ні срібла, ні золота. Якби ми їх мали, то пожертвували б їх на славу Христа і на служіння бідним». Але там, де гроші накопичуються в загальному фонді церкви, там, напевно, мало любові та поширюється скупість. Ось чому Божа сила не діє в церкві, яка багата грошима, тоді як церква, порожня від грошей та багата вірою, наповнена любов'ю Христовою. То чого ж ти хочеш, влади чи грошей? Христа чи світ? Вони ніколи не зможуть зустрітися разом.

Апостоли подивилися в очі бідняка і відчули, що в глибині душі хворий відчув, що ці люди піклуються про нього і не зневажають його, але люблять його. Тому він спочатку очікував отримати від них велику суму грошей, але як тільки почув, що апостоли такі ж бідні, як і він, його очікування розвіялися.

Тоді кульгавий уважно слухав, коли Петро вимовив дивне ім'я: «Ісус». Він не мав на увазі нікого з тих, кому було дано це ім'я, що означає «Бог допомагає». Він мав на увазі єдиного Помічника, Зцілителя і Спасителя, який один є істинним Христом, що походить з Назарету, північного гірського краю. Пацієнт, можливо, багато чув про цього чоловіка, який був розіп'ятий і воскрес. Можливо, він помітив щось від океану радості, який оселився в деяких людях завдяки цьому імені, і що звістка Святого Духа про те, що Бог воскресив розп'ятого і підняв його до Себе, не залишилася прихованою в провулках Єрусалиму.

Кульгавий почув наказ ходити в ім'я Ісуса. Він відчув руку Петра, яка тримала його за зап'ястя, і струм сили любові побіг по тілу кульгавого. Його м'язи і щиколотки зміцніли, нерви прийшли в норму, а кістки випросталися. Хворий почув слово: «Ходи в ім'я Ісуса Христа». Він пішов і з великим здивуванням побачив, що може ходити.

Цей пацієнт за все своє життя не ступив і кроку. А тепер він стрибав, як олень, бігав, як дитина, і голосно радів. Він не хвалив апостолів, а відразу прославляв Бога. Зцілений не побіг додому, але знав, що Ісус зцілив його, і пішов разом з апостолами, які молилися, до храму, щоб поклонитися Богу і прославити Його разом з ними. У своїй переповненій радості він бігав направо і наліво, випробовуючи свої кістки і ноги, і пережив те, що ми переживаємо щодня. Бог дає нам благодать, щоб ми могли ходити. А ти подякував Господу за цей привілей?

Була вже третя година дня, і багато людей зібралося на громадське богослужіння. Всі вони знали бідного жебрака, який біг радісно і весело, ставши знаком Христової сили. Всі були вражені і відчували, як нова сила діє серед них.

А ти? Чи сидиш ти, як той кульгавий біля воріт Божого храму, просячи милостиню і милосердя у тих, хто входить до храму або виходить з нього? Чи сила Ісуса оживила тебе, і ти ходиш в Його ім'я, стрибаєш, підстрибуєш і прославляєш Його своєю поведінкою вдень і вночі?

МОЛИТВА: Господи Ісусе Христе, дякуємо Тобі за те, що Ти зцілив кульгавого через віру Твоїх апостолів. Нехай Твоє ім'я буде освячене і нашою вірою. Наповни нас Твоїм милосердям, щоб ми не любили гроші, а служили бідним в ім'я Твоє. Зціли нас Твоєю силою, щоб ми ходили в ім'я Твоє і прославляли Тебе.

ПИТАННЯ:

18. Що означає цей вислів: «В ім'я Ісуса Христа з Назарету»?

Mobile device - Print - Top