Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson

3. Вибрана група, яка чекала на Святого Духа (Дії 1:13-14)

---

ДІЇ 1:13-14
13. Коли прийшли, то піднялися до верхньої кімнати та залишалися там. Разом були: Петро, Іван, Яків та Андрій, Филип і Фома, Варфоломій і Матвій, Яків, син Алфеїв, Симон Зилот і Юда, син Якова. 14. Усі вони пе-ребували разом у молитві. З ними були й деякі жінки, а також Марія, мати Ісуса, і Його брати.

Ісус наказав Своїм учням змести весь світ. Як чудово! Вони не вирушили в дорогу власною силою, не говорили пустих слів з людським красномовством, але усамітнилися для молитви і виконали другу заповідь Христа – чекати на обіт-ницю Отця. Страшна біда світу, а натовпи мертвих у гріхах подібні до потопу. Горе віруючим, які мають намір про-повідувати світові свою особисту мудрість, бо вони потрап-лять у течію нашого часу і неодмінно потонуть. Не думайте, що ви можете когось виправити або привести до Христа своєю особистою майстерністю чи хитромудрістю. Мовчіть і моліться в очікуванні Божої роботи. Пам'ятай, що історія діянь апостолів починалася з молитов, а не з гучних слів. Першою дією Христових апостолів була молитва і очіку-вання. Вони добре знали, що наші здібності ні до чого не приведуть, бо всі ми швидко збиваємося на манівці. Але істинна Людина, обрана Богом, прагне до нас. Ви запи-таєте, хто є єдиним переможцем? Його ім'я – Ісус Христос. Він єдиний, хто спасає, відкуповує і перемагає. Ми йдемо Його слідами і свідчимо про Його перемогу.

Учні не усамітнювалися в печері чи пустелі, не роздумува-ли над таємницями всесвіту песимістично, з презирством дивлячись на світ ненависті, але зустрічалися і молилися в сопричасті, постійно віддаючись спільній молитві. Змістом їхніх зустрічей була спільна молитва. Вони прославляли Бога за діяння Ісуса, які пережили, щиро каялися у власних невдачах, творили молитви зі своїх переживань і сподівань, говорили з Небесним Отцем про всі свої життєві турботи, дякували, сповідалися, просили і благали. Молитва була їхньою головною справою, професією і зусиллям.

Верхня кімната, ймовірно, була місцем зустрічі. Можливо, це була сцена Тайної Вечері, де Ісус їв пасху зі своїми уч-нями і говорив їм, що коли хліб потрапляє в їхні шлунки, він перебуває в них, а коли вино вливається в їхні вени, його кров очищає їхню кров і повністю очищає їх, щоб їхнє буття справді оновилося через його зосередження в них.

Ким були ті люди, які з'єдналися з Христом у новому завіті в цій кімнаті, які постійно брали участь у зустрічах у цьому священному осередку? Перш за все, ми виділяємо Петра, поспішного, активного рибалку, який відрікся від свого Гос-пода і отримав прощення через особисту зустріч з воскрес-лим з мертвих. Він першим згадується серед імен апо-столів, бо саме йому Господь доручив очолити своїх побра-тимів і говорити від їхнього імені. Поруч з ним ми бачимо Івана, покірного, тихого, лагідного і молодого учня, який ко-лись притулився до грудей Ісуса. Він бачив славу Господню і свідчив про неї більше, ніж будь-хто інший. Поруч з ним молився його брат Яків, який побажав сидіти праворуч Си-на Божого в Його Царстві, і став першим мучеником серед присутніх, прославивши Христа своєю смертю. Яків був другом Андрія, великого чоловіка, який увірував у Христа раніше за всіх, і відразу ж привів свого брата Петра до Спасителя (Ів. 1: 40-41). Серед тих, хто молився, був Пилип, один з перших учнів, якого Ісус шукав і знайшов, і покликав одним словом: «Іди за мною» (Ів. 1, 43-45). Він одразу ж відшукав свого друга Нафанаїла, також званого Варфо-ломієм, який сидів під смоківницею і виливав своє серце перед Богом. Христос побачив його здалеку і закликав до безперервної молитви, щоб він і його товариші побачили, як відкривається небо, як ангели сходять і спускаються до Сина Людського та його послідовників.

У цьому колі шістьох перших учнів з Вифсаїди Галилейської ми бачимо Фому, який сидить безтурботно. Цей колишній критично налаштований скептик своїми пронизливими за-питаннями здобув глибше пізнання Бога, ніж усі інші учні, і поклонився Ісусові, вигукуючи: «Господь мій і Бог мій!». Се-ред тих, хто очікував на Святого Духа, ми бачимо також Матвія, митаря, торговця, бухгалтера і вправного перекла-дача, який слухняно відповів на заклик Христа, зібрав Його слова, описав Його діла і прославив Його своїм славним Євангелієм, щоб ми і сьогодні сповнилися дарованою йому силою. Ми небагато знаємо про життя інших трьох апо-столів. Як і решта, вони отримали від Ісуса силу зцілювати хворих і виганяти демонів. Вони раділи, що їхні імена були записані на небесах. Тому вони прославляли Ісуса Єван-гелієм спасіння у своєму оточенні. Ми не знаємо багато по-дробиць про їхнє життя. Але це не важливо, бо Лука не хотів описувати всі вчинки апостолів, а показав дію живого Христа в його чесних апостолах. Вони відкрили свої серця для Його керівництва і разом молилися.

Як чудово! Серед молитовної спільноти бачимо також жінок, які брали участь у цій серії зустрічей. Саме вони сто-яли біля хреста, і саме їм Господь доручив у перший день тижня принести радісну звістку про Його воскресіння. Вони разом з усіма чекали зішестя сили Святого Духа, який був приготований не тільки для чоловіків, але й для жінок.

Марія, мати Ісуса, була у спільноті тих, хто чекав на обіт-ницю Отця. Це останній раз, коли вона згадується в Новому Заповіті. Вона з'явилася не як Цариця Небесна, а як сми-ренна молитвениця, яка потребувала сили Святого Духа.

Євангелист Лука, який особисто знав матір Ісуса і розпиту-вав її про Сина, також чітко свідчить, що в Ісуса були брати, які вже заважали Йому виконувати свою справу Спасите-ля, щоб народ не відкинув усю родину (Мт. 13:55; Мк. 3:21; 31-35; 6:3; Ів. 7:3- 8). Але після свого воскресіння Ісус з'явився своєму братові Якову (1 Коринтян 15:7), який був настільки вражений божественністю Ісуса, що привів решту своїх братів до кола апостолів. Вони разом молилися, наверталися і чекали на обітницю Отця. Після цього Яків сповнився Святим Духом. Він став взірцем молитви і одним із стовпів ранньої Церкви (Дії 12:17; 15:13; Гал. 2:9).

Воскреслий з мертвих об'єднав кращу частину своїх послідовників, вірних жінок і свою сім'ю, пов'язану кровною спорідненістю, у молитовну церкву. Так всі вони стали од-ним серцем і однією душею, і разом старалися в молитві. А ти молишся в спільноті братів і сестер з усією тугою і рішу-чістю? Чи ви молитеся на самоті? Найкраща спільна мо-литва є відправною точкою діянь апостолів і всієї Церкви.

МОЛИТВА: Господи Ісусе Христе, дякуємо Тобі за те, що Твої апостоли не буду-вали Твоє Царство власною силою і мудрістю, але разом молилися в очікуванні обітниці Отця і сили Твоєї влади. Навчи нас молитися і че-кати Твоєї сили з вірою, підкоряючись один одному.

ЗАПИТАННЯ:

6. Хто були ті, хто зустрічався разом для безперервної молитви?

Mobile device - Print - Top