Waters of LifeBiblical Studies in Multiple Languages |
|
|
Home Bible Treasures Afrikaans |
This page in: -- Albanian -- Arabic -- Armenian -- Azeri -- Bulgarian -- Cebuano -- Chinese -- English -- French -- Georgian -- Greek -- Hausa -- Igbo -- Indonesian -- Portuguese -- Russian -- Serbian -- Somali -- Spanish -- Tamil -- Telugu -- Turkish -- UKRAINIAN -- Urdu? -- Uzbek -- Yiddish -- Yoruba
Previous Lesson -- Next Lesson ДІЇ - Тріумфальна Хода Христа
Дослідження з Дії Апостолів
ЧАСТИНА 1 - ЗАСНУВАННЯ ЦЕРКВИ ІСУСА ХРИСТА В ЄРУСАЛИМІ, ЮДЕЇ, САМАРІЇ ТА СИРІЇ - Під патронатом Петра, під проводом Святого Духа (ДІЇ 1 - 12)
A - ЗРОСТАННЯ І РОЗВИТОК РАННЬОЇ ЦЕРКВИ В ЄРУСАЛИМІ (ДІЇ 1 - 7)
2. Вознесіння Христа на небо (Дії 1:9-12)ДІЇ 1:9-12 Учні зрозуміли, що Христос живий, що Він має духовне тіло, яке не підпорядковується природним законам. Він був справжньою людиною і справжнім Богом. Протягом сорока днів Він керував своїми послідовниками, просвіщаючи їх значенням пророцтв Старого Завіту, що вказували на Його смерть і воскресіння, і нарешті увінчав Своє вчення обіт-ницею швидкого злиття Духа, щоб апостоли сповнилися силою Божою. Це була остання заява Христа на землі. Більше нічого не було потрібно, бо Святий Дух завершив справу Христа. Після цього Він повністю відійшов. Він не зник таємно чи несподівано, як це було протягом останніх сорока днів, проникаючи крізь стіни і зачинені двері, але Воскреслий з мертвих піднімався поступово, в тиші і славі, на очах у учнів. Він подолав гравітаційне тяжіння землі, ставши лег-шим за світло, і був притягнутий силою любові до свого От-ця, свого джерела. Хмара, яка оточувала святого, славного Бога, ніжно вкрила Його. Христос завершив свою справу, залишив свій людсь-кий всесвіт і увійшов у невидиму славу Бога, нашого Отця. Вічний Творець не живе згори на небі, бо наша земна куля обертається навколо себе, і небо то вгорі, то внизу. Навіть сонце не вгорі, бо воно стає схожим на величезну вогняну кулю серед груп сонць, що тікають у невідомість. Тоді де ж Бог? І де Христос? Наш Господь дав рішучу, правильну відповідь на це питання: «І ось, Я з вами по всі дні, аж до кінця віку». Бог не є ні вгорі, ні внизу, але присутній навколо нас, скрізь, бо він не зв'язаний з часом і місцем. Ніхто не може осягнути велич Божої слави. Христос використовував спосіб мис-лення своїх учнів і вознісся, очевидно, тому, що вони віри-ли, що небо знаходиться вгорі. Таким чином Христос нав-чав своїх послідовників. Тепер він повністю залишає їх, по-вертається до свого Отця, сідає праворуч нього і царює з ним у вічній єдності. Христос і Отець єдині. Син перебуває в Отці, а Отець у Сині. Хто бачив Христа, той бачив Бога. Ми віримо у Святу Трійцю як єдиного Бога: Отця, Сина і Святого Духа. Жодна людина не може адекватно пояснити таємницю цієї особистої єдності. Однак Євангеліє говорить нам, що Христос через сорок днів після свого воскресіння з мертвих, залишивши нашу людську сутність, вознісся на небо, у Божий всесвіт, де зараз сидить на престолі благо-даті разом зі своїм Отцем у повній славі, з найбільшою лю-бов'ю та владою. Учні відчули, що вознесіння Ісуса на небо спричинило до-корінну зміну в їхньому житті та історії спасіння. Тому вони непохитно дивилися вгору, щоб побачити свого Господа, прихованого хмарами. Нам добре дивитися вгору і підноси-ти свої серця до Христа, де Христос перебуває з Отцем, бо наш шлях – у небесах, а наш дім – з Богом, нашим Отцем. Живий Господь не хотів, щоб Його учні уявляли собі небо і речі потойбічного життя, щоб їх знеболював релігійний міраж, але Він утвердив їх на землі і послав до них двох правдивих ангелів. Ці ангели несподівано з'явилися з-за лаштунків невидимого світу. Вони з'явилися з великою чи-стотою і підтвердили учням, що Ісус справді та повністю вознісся на небо. Його вознесіння не було оптичною ілюзією, а встановленою правдою. Водночас два посланці Христа засвідчили, що надія вірую-чих не закінчилася, але Господь прийде знову у власній особі, очевидно, на хмарах, коли буде йти. У цій звістці про те, що Господь Ісус Христос прийде знову, сконцентрована мета світової історії. Християнство тримається цієї віри твердо і непохитно: наш Господь живий і прийде, бо він любить нас і прагне нас. Ми не знаємо, коли він прийде. Ми не знаємо часу Його приходу, але знаємо, що Він прийде швидко і неодмінно. А ти чекаєш на Ісуса? Чи Він є метою твоїх думок? Чи любиш ти Христа? Як часто ти думаєш про Нього щодня? Як ти молишся до Нього? Чи очікуєш ти Його приходу? Ніхто не живе по-справжньому обережно, окрім тих, хто чекає на Господа. З великою, щирою радістю учні спустилися в долину Кідро-ну і пішли до Єрусалиму, бо стояли з Господом на Оливній горі, недалеко від Гетсиманського саду, де всі вони спали, коли їхній Господь боровся зі смертю і Божим гнівом, аж поки Його не закували в кайдани. Але тепер вони не боять-ся кошмарів тієї страшної події, а їхні серця переповнені радістю Христового тріумфу. Добра звістка двох ангелів пролунала в їхніх умах і серцях, як грім великих дзвонів: Господь гряде. Він йде швидко. Він скоро прийде. МОЛИТВА: Господи Ісусе Христе, Ти живий, і Твої вороги знають про Твоє воз-несіння. Ти – Тріумфатор, що перебуваєш у Бозі Отці, і Ти прийдеш. Будь ласка, навчи нас Твоєму тріумфу в радості та рухай наші руки й серця через Твоє Слово, щоб ми працювали в нашому світі, доки Ти не прийдеш. ПИТАННЯ:
|