Previous Lesson -- Next Lesson

г) Таємниця визволення і спасіння дітей Якова в останні дні (Римлян 11:25-32)

РИМЛЯН 11:25-32
25. Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган, 26. і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова, 27. і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні! 28. Тож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців. 29. Бо дари й покликання Божі невідмінні. 30. Бо як і ви були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух, 31. так і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані. 32. Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх.

Павло дивився на тих, хто отримував його послання, як на своїх братів по крові. Цим твердженням він сповідував, що Бог є його Отцем і їхнім Отцем також, і що всі думки, дослідження та звіти про приречення не можуть бути реалізовані теоретично через концепцію, що «Бог є більший», але перед знаним Богом, Отцем нашого живого Господа Ісуса Христа, нашим святим Отцем, сповненим любові та милосердя.

Після цього відкриття Павло говорив про таємницю, яка була незрозумілою для нього самого, поки Небесний Отець не відкрив її йому ясно. Тому Павло просив усіх коментаторів, проповідників і богословів не приносити свою філософію про дітей Якова, але уважно слухати Слово Боже і зберігати його, бо той, хто проповідує свої власні думки, ризикує, бо вважає себе розумним і розсудливим, і незабаром збивається на манівці, а той, хто молитовно тримається Слова Божого і слухає Слово Святого Духа, поступово зростає в пізнанні таємниць любові Бога, нашого Небесного Отця.

Таємниця, про яку Павло говорив стосовно останніх днів, складається з багатьох частин:

Закам'янілість Ізраїля подібна до намету з цупкої тканини, що захищає тих, хто сидить під ним, від сонячного проміння, але приховує зір від очей їхніх, а слух від вух їхніх. Вони не бачать, не читають і не чують, незважаючи на свої здібності (Єр 16:9-10).

Не всі діти Якова, але більшість з них важкі. Учні та апостоли Ісуса і ранньої церкви щиро покаялися в Івана Хрестителя. Він підготував їх до пришестя і спасіння Христа, і вони жили в його громаді та відчували його світло божественної слави.

Загартування почалося за 700 років до приходу Христа, згідно з Книгою пророка Ісаї (6:5-13), що Ісус чітко підтвердив (Мт. 13:11-15), а Павло з сумом описав (Дії 28:26-28). Це загартування перетворилося на загальний жах, коли юдеї віддали свого Царя на розп'яття й відкинули житло Святого Духа. Тоді римляни продали їх як рабів у всі кінці світу.

Закам'янілість євреїв не буде тривати вічно. Воно триває до тих пір, поки не завершиться число віруючих інших народів; і коли завершиться покликання грішників інших народів, Господь дає євреям останній шанс на покаяння і відродження.

Але хто ж такий весь Ізраїль, який буде спасенний в останні дні, про який Павло говорить як про хвилюючу тему в історії Церкви і народів? (Примітка: Це дослідження не має нічого спільного з політикою. Це суто духовне дослідження).

Підсумок: Ми не повинні поспішати й стверджувати, хто є істинним Ізраїлем в очах Христа. Біблія вчить нас, що це ім'я не вказує на політичне тіло чи певну расу, але, в першу чергу, на духовну істину. Сьогодні ми бачимо, що тисячі відроджених дітей Якова на Близькому Сході, в Європі та США є справжнім обраним народом і духовним тілом Христа. Ми не знаємо, наскільки це число буде збільшуватися, але знаємо, що вони страждають від кривавих переслідувань від руки антихриста у власному домі. Однак Христос Сам збере душі мучеників і забере їх до Свого святого престолу (Об'явлення 13:7-10; 14:1-5).

Хто заглибиться в Послання Павла до Римлян (11:26-27), той помітить, що в цих пророцтвах про спасіння дітей Якова є певні деталі:

Павло свідчив, що релігійний єврейський народ став ворогом Євангелія через цей новий завіт. Але ці труднощі стали великим здобутком для зневажених народів, бо вони визнали спасіння через Христа та вірою прийняли Божу благодать.

Водночас апостол поган підтвердив юдеям, які були ворогами в римській церкві, що вони все ще улюблені Богом за віру своїх батьків та їхній вибір у своїй вірності. Таким чином, той, хто обраний Богом, залишається обраним без перерви, навіть якщо він згрішив або відкинув свій вибір. Всі духовні дари та привілеї віри, які Бог дав віруючій людині, належать її безповоротній вірності (Рим. 11:29). Тому ми ніколи не повинні сумніватися у своїй обраності та освяченні нашого життя, але довіряти Слову Божому, як дитина довіряє слову свого батька.

У (Рим. 11:30-31) Павло повторює мету і завдання другої частини свого послання щодо відкуплення дітей Якова і намагається вкласти ці принципи в мізки ворогів церкви в Римі:

Отже, той, хто хоче зрозуміти другу частину Послання Павла до Римлян, повинен глибоко вникнути в ці принципи і перетворити їх на молитви і благання за цей загублений народ, щоб він міг спастися.

Павло геніально дотримувався цих принципів і поклав їх в основу свого поклоніння і прославлення Бога. Він звеличував Святого Бога за те, що Він допустив падіння юдеїв у непослух і бунт, щоб знову змилосердитися над ними, якби вони прийняли вірою приготоване для них викуплення (Рим. 11:32).

Павло не проповідував абсолютного примирення для кожної людини, оскільки Бог спасе всіх грішників в останні дні по своїй любові й очистить пекло від богохульників, які хочуть чи не хочуть, як ті, що хочуть, щоб Бог врятував сатану, і тому вони поклоняються сатані, щоб потрапити з ним до раю. Це лише омана і марнославство, бо Бог є любов і правда, а Його справедливість неподільна.

Павло бажав, щоб усі юдеї покаялися і спаслися через віру в Спасителя, а Ісус був більш реалістичним, адже Він, згідно зі Своїм об'явленням, у день суду скаже тим, хто не любив бідних: «Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу та ангелам його» (Матвія 25:41). Об'явлення Івана також підтверджує цю страшну істину (Об'явлення 14:9-14; 20:10.15; 21:8).

МОЛИТВА: Отче наш Небесний, ми радіємо і веселимося, бо Твої обітниці істинні та завжди виконуються. Дякуємо Тобі за святий залишок дітей Якова з усіх племен, які щиро покаялися, прийняли спокуту Христа та отримали дар миру. Допоможи нам і нашому народові ходити в силі Твого Святого Духа, виконувати Твої заповіді Його силою й з нетерпінням чекати приходу нашого улюбленого Відкупителя.

ПИТАННЯ:

77. Чому Божі обітниці не руйнуються, а залишаються вічними?
78. Хто такий духовний Ізраїль?