Mobile device - Print - Bottom

Previous Lesson -- Next Lesson

г) Скарга на впертий народ (Дії 7:51-53)

---

ДІЇ 7:51-53
51. О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви! 52. Котрого з пророків батьки ваші не пере-слідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками, 53. ви, що Закона одержали через за-рядження Анголів, та не зберігали його!

Стефан мудрими словами сповідував свою істинну віру і доводив свою вірність юдейській традиції як елліністичний юдей, який не навчався в школах знавців права. Для нього великий Бог був Богом заповіту і Богом преподобних отців, а Авраам, Мойсей і Давид були святими особами. Він вва-жав закон і скинію свідчення піднесеними речами. Але, незважаючи на своє пряме сповідання, Стефан відчував під час проповіді смертельну ненависть слухачів, бо нама-гався пояснити у своєму свідченні, заснованому на Законі, впертість свого народу, його неготовність до покаяння. Нарешті Святий Дух направив його до нападу, щоб зняти з облич сповідуючих рабинів і суворих знавців Закону завіси їхнього лицемірства. Юнак, який не був освіченим у право-вих науках і юриспруденції, відкрив їм правду їхніх сердець.

Таким чином Стефан показав своїм суддям правду їхнього сумління: незважаючи на фізичне обрізання, вони не були обрізані у своїх думках і серцях. Цим твердженням він зла-мав один із символів Божої присутності з ними в заповіті, адже обрізання розглядалося юдеями як постійний зв'язок з Богом, і той, хто говорив хоч одне слово проти обрізання, вважався таким, що критикує самого Бога.

Стефан відверто сказав дітям свого народу, що вони чи-нять опір голосу Святого Духа і не бажають слухати Бога. Більше того, вони не могли Його більше чути, бо природа їхніх сердець була злою і незламною. Вони вважали себе добрими і праведними, добре освіченими і прийнятними для Бога. Вони зневажали кожен заклик до покаяння і по-сміхалися на саму думку про самозречення. Їм було дуже боляче, коли вони почули суворе слово покарання, про яке пророкували Мойсей, Ісая, Єремія, Іван Хреститель та Ісус, щоб сколихнути закам'янілі серця і повернути розсіяних овець до їхнього пастиря (Вихід 32:9; 33:3; Ісая 63:10; Єремія 9:25; 6:10). Але вони не зрозуміли, і їхні жорстокі серця не пом'якшилися, а навпаки, дуже розгнівалися.

Ви зрозуміли це слово покарання? Серце людини є злим від юності. Лише одиниці навертаються і підкоряються Божому керівництву. Людина за своєю природою бунтівна і злісна. Вона прагне стати прославленим другорядним бо-гом, щоб зненавидіти свого Творця і ніколи не чути Його слова.

Цим злим духом юдеї переслідували всіх добрих пророків і мучили тих, хто проповідував їм відому волю Божу: «Будьте святі, бо Я святий». Істинні пророки з жахом слухали голос Святого Духа, ставали в згоду з Його пророцтвами і сповіщали про прихід Спасителя світу, оправданого Пра-ведника, Божественного Царя, який може змінити всі злі серця і встановити Царство Небесне на нашій убогій землі.

Проте, коли прийшов Христос, лицеміри, що сповідували Його, не підкорилися Йому, а освічені книжники не зро-зуміли Його. Тому Стефан назвав усіх юдеїв зрадниками Христа, бо вони проґавили задум Божої історії у своєму народі і вбили Сина Всевишнього несправедливо і безза-конно. Цим свідченням Святий Дух знову заговорив з усією відвертістю і пронизав первосвящеників та провідників народу в саме серце, щоб вони були розбиті і повністю по-каялися. Юдейська рада несправедливо вбила нічим не примітного юнака з Назарету, але погубила обіцяного Месію, Божого обранця від початку. Цей вчинок став вер-шиною непослуху і панування диявола над землею.

Стефан не задовольнився тим, що звинуватив усіх членів вищої ради у вбивствах і злочинах, як неодноразово заяв-ляли апостоли, але він також кинув виклик внутрішній цілісності фарисеїв і сказав їм: «Ви не отримали Закон без-посередньо від Бога, але через ангелів отримали друго-рядні судження і нічого не варті деталі. Ви не здатні відріз-нити, що є справжнім, а що неважливим. І більше, ніж цей сумнівний юдейський закон, ви не зберегли жодного по-ходження чи гілки, бо ви не здатні дотримуватися за-повідей, і ви не праведні, але винні і прокляті, бо хто чинить зло в одній постанові, той чинить зло в усьому законі».

Цими рішучими словами проповідник Стефан похитнув ос-нови старозавітної праведності, адже юдеї вірили, що храм, обрізання, закон і субота це стовпи і таїнства заповіту, яким Бог зв'язав ізраїльський народ. Однак тепер Стефан публічно свідчить їм, що храм порожній, що їхні серця необрізані, що їхній закон не є справжнім і що вони не до-тримуються Закону. Ці звинувачення можна порівняти з тим, що хтось сидить на стільці, а інший тягне стілець під себе, і він сильно падає. Більшість слухачів були охоплені страхом, а дехто злісно скреготів зубами, наче в їхніх голо-вах розгорілося пекло.

МОЛИТВА: : Святий Боже, відкрий мій розум, збережи мене від усякої зради, навчи мене слухатися Святого Духа, прости мені мої образи, відведи мене від непокірних думок проти Бога і людей, обріж моє серце, наверни мене, дай мені вуха, щоб чути, і спаси мене від мене самого, щоб я не ненавидів Тебе, але любив Тебе і назавжди віддався в Твої руки.

ПИТАННЯ :

40. Якими важливими твердженнями Стефан звинуватив вищу раду?

Mobile device - Print - Top